Харківський форум: економічний вимір зближення
«Ми хочемо, аби Європейський банк реконструкції та розвитку, країни сімки та ЄС виконали свої зобов’язання, взяті в 1995 році. Але не хочемо, щоб нас заганяли в кабалу», — наголосив учора український Президент Леонід Кучма у Харкові. За результатами вчорашнього економічного форуму України та Росії було підписано угоду про співпрацю в добудові енергоблоків Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій. Як сприймуть домовленість на Заході, здогадатися неважко. Ще два тижні тому в Західній Європі досить ревно зустріли відмову української сторони підписати з ЄБРР документ про надання кредиту в $200 млн. на добудову двох реакторів. Український лідер заявив тоді, що умови, запропоновані банком, «неприйнятні для України». Натомість Київ обрав собі в кредитори Росію. Згодом, правда, Кучма додав, що від переговорів із ЄБРР Україна не відмовляється. Те ж саме він сказав і вчора.
Зближення українсько-російських відносин особливо стали помітними в останній рік. Підписання угоди про добудову атомних реакторів разом із Росією тільки одна із ілюстрацій активізації взаємовідносин. Іншою такою ж ілюстрацією може бути українсько-російський економічний форум, який відбувався учора та позавчора в Харкові. На харківську зустріч прибуло близько 300 бізнесменів із Росії (серед них чимало представників великих компаній), стільки ж прибуло підприємців і з української сторони. Подейкують, що організатори навіть ламали голови над питанням — де розташувати дорогих гостей, оскільки зайвою кількістю комфортних готелів Харків явно не може похвалитися. Точної кількості учасників форуму, схоже, не було відомо до останнього моменту. Президент Російьского союзу промисловців та підприємців Аркадій Вольський повідомив, що до нього взагалі надійшло більше тисячі заявок, сімсот відповідно довелося відсіяти. Він також додав, що останній форум готували як ніколи кропітливо та ретельно.
Родзинкою форуму став учорашній приїзд до Харкова Президентів Володимира Путіна та Леоніда Кучми. Сенсаційних заяв на цей раз зустріч лідерів не принесла. Леонід Данилович більше говорив про перспективи та упущення у двосторонніх відносинах. Про те, що хоч товарообіг між країнами і зріс, але становить лише 60% від рівня 1996 року. Про те, що з введенням до ладу нафтопроводу Одеса — Броди Росія зможе постачати нафту в Західну Європу, обминувши Босфор, і що країнам необхідно створювати спільні промислово-фінансові групи. Володимир Володимирович, у свою чергу, відзначив, що кордони між країнами стають дедалі прозорішими для інвестиційних потоків. Україна посідає друге місце за обсягом російського товарообігу після Німеччини. Москві, за словами російського президента, потрібна Україна як «економічно сильний партнер». Путін також вважає, що Україна і Росія «вже створили спільний ринок». Він переконаний, що дві країни повинні разом йти до членства у Всесвітній торговельній організації.