Рада Європи приєднується до боротьби з тероризмом
«Якщо військові дії є частиною відповіді на терористичні акти, то міжнародна спільнота мусить чітко визначити цілі і має уникнути атаки на цивільних людей. Не повинно бути дій, спрямованих проти будь-якої релігійної чи етнічної громади», — так вирішила Парламентська Асамблея Ради Європи. У резолюції, прийнятій на сесії ПАРЄ, відзначено: тероризму не може бути виправдання. Недавні атаки в Нью-Йорку і Вашингтоні Асамблея розглядає як задум екстремістів і країн, що стоять за ними, спровокувати серйозну сутичку між Заходом та ісламським світом. ПАРЄ вважає, що новий міжнародний кримінальний суд має стати інституцією, здатною боротися з терористичними актами. Для того, щоб боротьба з тероризмом була найефективнішою, вона має отримати якомога більше підтримки — депутати країн Ради Європи закликали до співпраці Євросоюз, СНД і ОБСЄ. Асамблея також підтримала ідею про підписання на найвищому рівні міжнародної конвенції по боротьбі з тероризмом.
Доповідач по боротьбі з тероризмом — депутат з Великої Британії Террі Девіс розпочав виступ так: є інциденти, які вражають ціле суспільство чи цілу країну — вторгнення, землетрус або Чорнобиль. Події 11 вересня Девіс уважає інцидентом, що зачіпає всіх людей на планеті. Він зазначив, що світ при суворій відповіді тероризму має, втім, уникнути деяких дій. Слід утриматися від таких слів, як «війна», «помста» і «відплата» — замість них мають уживатися слова «злочин» і «правосуддя». І якщо 60 років тому планета навчилася протистояти антисемітизму, то нині, наголосив Девіс, «ми маємо так само рішуче виступити проти антимусульманської істерії». За його словами, «ми не повинні вбивати безневинних людей будь-де у світі, аби помститися за смерть 6 тисяч людей у США».
Голова парламентської делегації України Борис Олійник нагадав, що його країна втратила багато людей під час Другої світової війни, а також унаслідок Чорнобильської катастрофи. Саме тому, вважає Олійник, українці відчувають велику симпатію до Сполучених Штатів у момент їхньої великої трагедії. Однак далі у виступі український представник був критичним щодо США: «Американські спецслужби під час перебування радянських військ у Афганістані фактично вигодували бен Ладена і талібів... Люди Афганістану мають власні цінності і культуру, що треба поважати». На думку Олійника, Штати, які існують два сторіччя, не можуть нав’язувати свої цінності країнам і культурам, що існують набагато довше. «Не треба ходити із своїм статутом у чужий монастир, синагогу й мечеть», — заявив депутат колегам із Ради Європи.
Інший український парламентарій Іван Попеску наголосив, що відповідь тероризму слід шукати згідно з міжнародним законодавством. Депутат Юрій Костенко сказав, що тероризм є загрозою цілим регіонам і навіть континентам. «Уявіть собі, що трапиться, якщо терористи спрямують літак на атомну електростанцію», — зазначив він. Костенко вважає, що треба подбати про нові правила в міграційній політиці — адже нелегальна міграція створює плідне пiдгрунтя для терористів.
ПАРЄ закликала підписати або ратифікувати антитерористичні конвенції ті країни Ради Європи, що досі цього не зробили. Серед тих держав, що підписали Європейську конвенцію по боротьбі з тероризмом, Україна поставила свій підпис останньою — це було 8 червня 2000 року. І є єдиною, що досі конвенцію не ратифікувала. Міжнародну конвенцію по боротьбі з фінансуванням тероризму Україна так само підписала, але не ратифікувала.
