Буш приємно здивував Путіна
«Вісімка» закінчила засідання в Генуї на тлі безпрецентних за розмахом виступів «антиглобалістів» та безпрецедентних заходів безпеки. Коментарі світових медіа стосовно результатів генуезького саміту «групи семи» та Росії практично не різнилися між собою — на першому плані виявилася зустріч між російським та американським президентами. Результати її залишилися мало зрозумілими — президенти Буш та Путін обмежилися кількома загальними фразами — однак, як вважають на Заході, добре вже те, що США та Росія відійшли від протистояння у болiсному питанні про створення американської національної системи ПРО та можливий вихід Сполучених Штатів iз договору по ПРО від 1972 р. «Між Вашингтоном та Москвою ще залишається багато розбіжностей. Але головне нинi — не впустити момент», — цитує Бі-Бі-Сі американського президента.
До чого домовилися Буш та Путін — неясно. Слова російського президента про те, що досягнуто домовленості про обговорення питань наступальних та оборонних озброєнь в єдиному пакеті можуть трактуватися і трактуються по-різному. Одна з інтерпретацій, що вже прозвучали, — це може означати, що проблеми створення НПРО США та скорочення наступальних ядерних озброєнь віднині будуть пов’язаними між собою. Зрештою, і Буш, і Путін вже робили заяви про необхідність скорочення накопичених арсеналів ядерної зброї. Путін навіть здивувався рішенню Буша об’єднати два процеси, і заявив, що на його думку, це свідчить про бажання спільно будувати архітектуру безпеки ХХI-го столiття та покращувати світ. Деякі з коментаторів припускають, що віднині Москва не збільшуватиме кількості своїх ракет на бойовому чергуванні у відповідь на подальше просування у створенні НПРО. Є й думки, що Росія взагалі переглядає своє попереднє різке ставлення до проголошеного адміністрацією Буша наміру виходу з договору по ПРО. Щоправда, російський Генштаб поки що нічого конкретного не заявляв, попередні заяви вищого російського генералітету свідчили щонайменше про готовність до нового протистояння. Можливо, Путіна переконали оприлюднені напередодні саміту «сімки» висновки багатьох експертних центрів світу про безперспективність нової «холодної війни» насамперед для Росії. Можливо, Москва має в своєму арсеналі дещо, про що не здогадуються у Вашингтоні. У всякому разі, нинi у Москві очікують на візит радника Буша з національної безпеки Кондоліззи Райс для узгодження графіка переговорів зі скорочення ядерних озброєнь. У той же час у Вашингтоні підтверджують, що від планів розгортання протиракетного щита не відступають. Західні експерти прогнозують, що зі змінами в ставленні Москви більш ніж вірогідною виглядає прихильність західноєвропейських союзників США до розгортання системи НПРО. Між тим, досі не лунала оцінка цілком можливої ситуації — тверда непоступливість Москви, як і абсолютна переконаність Вашингтона у своїй правоті могли бути чітко спланованим блефом, який іще може принести досить несподівані (передусім — для Європи) геополітичні наслідки. Власне, чи мав місце прорив — вже не так важливо. Результат — у тому, що Вашингтон в особі Буша визнав Росію гідним партнером для консультацій iз питань світової безпеки — між тим, досі поняття «вісімки» (сім найрозвинутіших країн плюс Росія) було швидше теоретичним.
Інший результат — домовленість лідерів «сімки» про чергове списання боргів найбідніших країн — якось загубився за повідомленнями про російсько-американський саміт та сутички між антиглобалістами та поліцією. Між тим, сума, яку списують, вражає — $53 млрд. із загальної суми заборгованості двадцяти трьох країн у $74 млрд. Паралельно знову наголошено на необхідності реформ структури та підходів до роботи МВФ та Світового банку. Найцікавіше тут те, що першим питання про реформи міжнародних фінорганізацій порушив Конгрес США — країни, інтереси якої, як вважається, ці інституції захищають у першу чергу. Втім, до глобального розв’язання проблеми — тобто, до вироблення механізму, який би унеможливлював накопичення астрономічних боргів, іще явно далеко.
Іще одне рішення — про зменшення кількості учасників наступної зустрічі й проведення її в невеликому курортному містечку в канадській провінції Альберта — назріло давно. Помпезність останніх самітів «сімки» явно не відповідала результатам зустрічей. І при цьому Захід не знайшов адекватної відповіді руху антиглобалістів — заходи безпеки на останніх зустрічах «китів» світової політики та фі нансів найчастіше виливаються в грандіозні побоїща та численні збитки для організаторів. За оприлюдненими попередніми оцінками, витрати на відновлення нормального жит тя в Генуї коштуватимуть близько 120 млн. євро. Здається, ці гроші можна було б витратити і з більшою користю і для вирішення світових проблем, і для звіту перед платниками податків.
