«Київське бароко» Олени Придувалової
Київська галерея ARTEast, що міститься на вулиці Рейтарській, 13, існує вже четвертий рік. Раніше, на початку сторіччя, в цьому приміщенні проходили заняття балетного класу. Але муза вишуканої пластики не полишила ці стіни й досі. Зараз у галереї експонується виставка «Київське бароко», до якої увійшли роботи знаної столичної художниці Олени Придувалової. Вони виконані в різних техніках — це гуаш на папері, ляльки, виготовлені з натуральних тканин та стрічок, дерев’яні скрині ручної роботи, натхненно розмальовані авторкою. Взагалі роботи Придувалової неодноразово експонувалися в різних київських галереях, а також у США, Канаді, Чехії та Греції. А географія колекцій музейних зібрань, що містять роботи мисткині, просто вражає.
Цього разу художниця запрошує у чарівливий світ ляльок у подільських традиційних костюмах. Подібні ляльки свого часу виготовляв Малевич. А зараз вони виглядають як німі, але виразні персонажі, які наповнюють зал галереї, на стінах якого напрочуд вдало гармонійно розташовано гуаші із зображенням побачених під різним ракурсом куточків Києва. Сама художниця каже про ці роботи так: «Головною темою є Київ: портрети вулиць, будинків, арки, кутки, каріатиди та гра світла та тіні на них».
Випускниця Київського державного художнього інституту Олена Придувалова дістала призи на виставках «Видатні мисткині України», спочатку почесну відзнаку, а потім, в 1998 році, й першу нагороду. У теперішній експозиції, яка демонструватиметься до 21 червня, вражає погляд на неживі, рукотворні об’єкти як на живі істоти, що мають свою душу. Каріатиди Олени Придувалової, як ми бачимо одразу на кількох роботах художниці, найменше схожі на застиглі нерухомі виліпки, що покликані лише підтримувати фронтон. Вони дивним чином реагують на все, що їх оточує. Хто Каріатиди? На бульварі — Каріатиди. Нічна вулиця — Каріатиди. Дзвіниця грецької церкви — Каріатиди. Здавалося б, застигла форма здійснює тут якийсь незбагненний рух назустріч середовищу — так висловлене щире захоплення рідним містом, нетривіальне бачення знайомих силуетів київських будиночків.
Фахівці схильні вважати мистецтво Придувалової, з одного боку сучасним, з другого примітивним. Принаймні та безпосередність, з якою дивляться на вас роботи, забезпечує їм швидкий безпомилковий шлях до сердець глядачів. Пізнаючи знайомі квартали Києва, ми поринаємо в місто в якомусь іншому вимірі, який дарує нам фантазія та уява художниці. Одним з яскравих прикладів такого бачення є робота «Червоні дерева». Віднайдений колорит створює ефект погляду на київську вулицю через якесь чарівне кольорове скло.
Відвідувачі виставки можуть також оглянути офорти Олени Придувалової. Експозиція справді дозволяє побачити в художниці всебічно обдаровану натуру. Адже на виставці можна знайти одразу так багато тем і технік образотворчого мистецтва: від дотику до українського історичного фольклору до вдумливих, не позбавлених концептуальної вигадки живописних робіт. Попри не дуже велику площу експозиційного залу, ви отримуєте враження, яке дозволяє подумки розширити рамки просторового буття експонатів. Вам усміхається багатобарвне Поділля, підвішені до стелі ляльки уважно стежать за всім, що відбувається довкола. Картини на стінах зігрівають вас радісним підбадьорливим буянням кольорів. Особливо захопливо відгадувати в цих роботах приховані і переосмислені риси бароко, адже саме до цього спонукає назва виставки.
