Французький соловей у Києві
Співачка — одна з найвідоміших француженок у світі. Її голос обожнюють за красу та могутність. Її записи завжди мають успіх у публіки. У Радянський Союз Матьє приїжджала п’ять разів. Але це були Москва та Ленінград, а Київ у її гастрольні маршрути ніяк не потрапляв. Тепер глядачам надається унікальна можливість почути «французького солов’я» не в записі, а живцем.
«У кожного своя доля, — каже М. Матьє. — Мою долю я вважаю незвичайною й щодня дякую за це небу. Мені добре — я життю гімн співаю! Мені погано — я не втомлююся повторювати: немає нічого дорожчого за життя. Я — співачка, але для мене це не просто професія, а покликання. Служіння пісні для мене — пристрасть. Я не вмію нічого робити наполовину».
Якось Мірей призналася, що її найулюбленіша казка про «Попелюшку» і що вона себе багато в чому ототожнює з героїнею Шарля Перро. Ні, в неї не було злої мачухи, навпаки, батьки, що її любили, та дванадцять братів і сестер. Із 15 років стала працювати на картонній фабриці пакувальницею. Перший успіх принесла перемога на «Пісенному турнірі» 1964 року. Про диво-дівчинку, «нову Піаф» заговорили після тріумфу в передачі «Теле-Діманш». Її сходження на естрадний Олімп було таким стрімким і фантастичним, що вона себе відчувала маленькою принцесою на балу. А добрим чарівником — Пігмаліоном — став продюсер Джонні Старк, створивши з авіньйонської дівчинки справжню зірку, Примадонну. Мімі, як називають її близькі, зуміла зачарувати своїми піснями слухачів не тільки у Франції, але й у різних країнах світу. Якщо на початку кар’єри Матьє порівнювали із блискучою Едіт Піаф (адже перший успіх принесли її пісні «Гімн коханню», «Життя в рожевому кольорі», «Ієзавел»), то дуже скоро вона довела свою самобутність, стала національним надбанням Франції. Для Мірей почали писати Франсіс Лей, Поль Маріа, Моріс Шевальє, Філіпп Сард, Енніо Морріконе. Вона дуже ретельно добирає репертуар і воліє виконувати твори, які насичені образами, високими почуттями, бурхливими пристрастями та ніжністю. Особливо проникливо в її виконанні звучать пісні про кохання.
Мірей Матьє стала однією з перших, котрі у свої концертні програми стали включати незвичайні номери. Зокрема, з тенором Пласідо Домінго вона виконала оперну арію «Усі мої мрії», яку написав Мішель Легран, а із шансоньє Шарлем Азнавуром — «Життя, повне любові». Ален Делон поставив найкоротший свій фільм-скетч «Алло, таксі», що закінчувався жагучим поцілунком... у діафрагму. Хореограф Моріс Бежар поєднав балет і пісні Шуберта в сучасній обробці. Дуже зворушливо звучали голоси Матьє та хористів. Співачка часто полюбляє виступати з дітьми. Костюми для неї завжди підкреслюють її красу і зорово збільшують зріст (вона, немов Дюймовочка, має ріст 153 см і носить 33-й розмір взуття), їх створюють модельєри П’єр Карден і Крістін Лакруа.
Вона позувала скульпторові Аслану для погруддя Маріанни, яка символізує Францію. Має найвищі нагороди багатьох країн світу. Вона виступає в палацах і на стадіонах. Усі, що хоч раз почули її голос, захоплюються талантом співачки, яка, схоже, знає секрет Макропулуса. 22 липня Мірей Матьє відзначатиме свій 55-річний ювілей, але це напевно якась помилка, адже виглядає співачка чудово.
Зустріч із «послом французької пісні» — справжнє свято для тих, що люблять естраду найвищого гатунку.
