Шанси на зміну тональності
Ще нещодавно західні експерти стверджували, що українські скандали не повинні вплинути на міжнародне становище України, оскільки вони є її внутрішньою справою.
Ситуація почала змінюватися буквально на очах — представник Держдепартаменту США Річард Баучер, зокрема, оприлюднив уже дві заяви, в яких натякається, що все фактично залежатиме від того, як Україна себе поводитиме вдома, наскільки демократичним шляхом розв’язуватимуться конфлікти між владою та опозицією, як вирішуватиметься проблема свободи преси. В тон звучали слова представників Європейського Союзу та Ради Європи.
Те, що в Україні є проблеми з демократією взагалі і з свободою преси зокрема — не новина й не дивина. Ситуація загалом не є радикально відмінною від тієї, що була три-чотири роки тому. Відмінним є офіційне ставлення Заходу — і це викликає сумніви в щирості його представників. Сполучені Штати і Західна Європа сьогодні, здається, роблять усе, щоб Україна була максимально ізольованою від зовнішнього світу, недвозначно натякаючи, що спочатку потрібно скласти іспит на демократію...
З іншого ж боку, і це дедалі частіше підтверджують західні експерти з різних країн, Україна отримує унікальну можливість довести своє значення для світу через миротворчу діяльність. Так вважають і в Німеччині, і в Великій Британії, і у Франції, і в штаб-квартирі НАТО. І саме тут ситуація складається для України — за умови, що вона зуміє нею скористатися — якнайкраще. По-перше, головування в Раді Безпеки ООН, саме в той час, коли знову зростає напруга на Балканах, коли, здавалося б, втрачено надії на мир на Близькому Сході. І в обох випадках зростає потреба в незаангажованому координаторі міжнародних зусиль. І по-друге, саме Україна саме зараз могла домогтися зрушень у врегулюванні в Придністров’ї та на Кавказі (можливо, до перших таких зрушень призведе грузинсько-абхазька зустріч у Ялті 15 березня). Плюс участь у миротворчих військових операціях. Це — саме те, що могло б зараз не радикально, але змінити той негативний імідж країни, що не стільки навіть почав, скільки продовжує вкорінюватися серед західних політиків, експертів, преси. Але не перетворюючися при цьому на банального поставника вояків до «гарячих точок». Шанси на це не видаються мінімальними.
А з тими, кого поважають, хто може довести свою силу, розмова, як правило, йде на абсолютно інших тонах. При тому, що проблеми дійсно потрібно вирішувати, а недоліки дійсно потрібно критикувати.
