Про нас

«Суто економічного візиту Володимира Путіна в Україну невийшло. Хоча головною темою й декларувався «розвиток співпраці в аерокосмічній сфері». Щоправда, нових проектів оприлюднено не було, але дружбу вирішили кріпити. Зате проривом називають підписаний у Дніпропетровську меморандум в галузі електроенергетики. Всі політичні питання, що не ввійшли до офіційного порядку денного, президенти двох країн обговорили в ніч з неділі на понеділок. Саме в ніч на понеділок у Володимира Путіна була можливість обговорити зі своїм колегою наслідки політичного скандалу в Україні. Офіційна позиція Москви залишається тією ж: «Росія матиме справу із законно обраним президентом України». Політичне майбутнє Кучми в Кремлі сумнівів не викликає. Звідси й теплота прийому російської делегації і на офіційному рівні, і в народі. Місцеві газети друкують на перших шпальтах променисті фотографії двох президентів. Щоправда, Кучма на всіх фотографіях трохи вищий. Економічною співпрацею з Росією в Україні дорожать й гордяться».

«Частина російських ЗМІ пішла хибним шляхом, провівши анаогії між Сербією та Україною. Але Кучмі протистоїть просто опереткова опозиція, в якої немає ні по-справжньому масової підтримки, ні центральної ідеї. В Сербії така ідея була простою й потужною: Мілошевич має піти, тому що сербам потрібна демократія й повернення в Європу, а війни більше не передбачається, тому що Сербія встигла програти вже всі війни. Кучма далекий від ідеалу як лідер, але він не є причиною ізоляції України від усього світу. Те, що пропонує українська опозиція, — це не розв’язання проблеми, а створення нової проблеми. Адже якби Кучма раптом вирішив поступитися опозиції, це призвело б до його відставки й масштабної політичної кризи. А виборці втомилися від політичних криз і нескінченних розбірок між корумпованими політиками. Вони не люблять Кучму й не вірять йому, але його горластим опонентам вірять ще менше. На вулицях Києва розігрується політичний спектакль, який неуважні спостерігачі приймають за трагедію. Але це скоріше фарс».