Українські туристи «повертаються» в Болгарію
Болгарський відпочинок був одним із найпрестижніших (і найдоступніших із закордонних відпочинків) ще за радянських часів. Переважна більшість тих, хто приїжджав до Болгарії становило якраз «російськомовне» населення — так для себе й досі класифікують болгарські турфірми приїжджих із України, Білорусі, Росії, Молдови та ін. Різкий спад бажаючих відвідати Болгарію стався у 1998— 1999 роках. Якщо до тих пір частка «російськомовних» туристів у Болгарії становила більше половини, то вже торік ця цифра ледь досягала і десяти відсотків. Серед основних причин спаду кількості приїжджих (не тільки з України) представники болгарських турфірм називають торішнє бомбардування сусідньої Югославії. У цьому році ситуація зовсім інша — кількість туристів із колишнього Радянського Союзу тут зросла майже утричі. Щоправда, вони становлять далеко не більшість, як раніше. Найбільше нині приїжджає до Болгарії туристів із Македонії (за перші півроку — 426 тис.) та з Німеччини (208 тис.).
Зростання кількості німецьких туристів пов’язане насамперед із тісною співпрацею німецьких туристичних компаній з болгарськими, а також вкладами Берліна у туристичну справу Болгарії багатомільйонних інвестицій. Із тих пір, як Софія взяла курс на вступ до Європейського Союзу, а також, коли в країні розпочалася приватизація в туристичній сфері, наплив інвестицій із країн Західної Європи став особливо значним. Вкладають гроші західноєвропейці не тільки у вдосконалення готельних послуг, але й в налогодження транспортного сервісу. Лише на наступний рік, за інформацією Міністерства економіки Болгарії, Німеччиною заплановане надання близько ста мільйонів дойч- марок на реконструкції доріг. Тісно співпрацюють із болгарським урядом відомства Європейського Союзу. Заступник міністра економіка Болгарії Мар’яна Асенова розповіла, що Брюссель спільно із Софією розробив спеціальні проекти, за якими й надходитиме фінансова допомога (переважно у вигляді позик). Утім, Європейський Союз, до якого так прагне вступити Болгарія, для болгарської туристичної галузі спричинює і чимало клопотів. Міжнародний Валютний Фонд увесь час наполягає на тому, щоб болгарський уряд запровадив двадцятивідсотковий податок на готельні, а також послуги туроператорів. Таким чином законодавство Болгарії у сфері туризму має бути уніфіковане із законодавством Європейського Союзу. Розуміючи, що збільшення податку призведе до значних збитків власників готелів і турфірм, уряд намагається відкласти дату такого нововведення. Останньою межею для Софії було 1 січня 2000 року. Нині цей термін намагаються відтягнути ще далі...
Між тим туристичний бізнес у Болгарії зазнав чимало позитивних змін. Реконструйовані завдяки іноземним інвестиціям готелі «Обзор» на Золотих Пісках та «Лагуна» в Албені можуть скласти гідну конкуренцію готелям і в Західній Європі (про високий рівень послуг яких може свідчити хоч би той факт, що німецькі туристи під час літнього сезону з них не вибувають узагалі). Щоправда, викликає чимало занепокоєнь той факт, що не для кожного, скажімо, українського туриста буде по кишені оплатити послуги оновлених двозіркових готелів (які за рівнем послуг будуть рівнятися до три-чотиризіркових). Представники турфірм Болгарії, правда, заспокоїли, що на вартості послуг у колишніх малопридатних для проживання готелях реконструкції відіб’ються незначною мірою. Крім того, по всьому узбережжю Чорного моря Болгарії збудовано чимало невеличких, але досить затишних котеджів для приїжджих, які бажають приділити більше часу засмаганню на березі, аніж перебуванню в готелях (що і дозволить зберегти гроші від небажаних витрат). До послуг туристів також будинки жителів прибережних міст та селищ — і ціна проживання в них обійдеться туристові з України не дорожче, ніж у Криму. Невеликі ціни на послуги стосуються зрештою й котеджів...
Розвиток туристичного бізнесу дозволив у цьому році урядові Болгарії підрахувати і великі прибутки: представник Міністерства економіки Іво Марінов повідомив, що у цьому році прибуток від туристичної галузі уже становить $1 млрд. 200 млн. Ще торік ця сума була меншою на чотириста мільйонів доларів. Відповідаючи ж на запитання, чи існують якісь спільні проблеми у сфері туризму між Болгарією та Україною, пан Марінов підкреслив, що абсолютно ніяких. Якщо не вважати лишень нензручності, пов’язані із перетином туристів з України румунських митниць, де дуже повільно опрацьовують документи представники прикордонних служб Румунії. Головним же досягненням в болгарському міністерстві вважають той факт, що між Україною та Болгарією не існує візового режиму. І в найближчий час запроваджено його не буде...
