Наука прощати

Цими днями в Польщі сталася подія, майже не помічена, однак дуже важлива для польського суспільства. Архієпископ люблінський Йозеф Жичиньскі під час служби Божої закликав поляків не звинувачувати росіян у тому, що сталося в Хатині, не перекладати на громадян нинішньої Росії гріхи НКВС. Заклик єпископа підтримав президент Польщі, який скористався нагодою, щоб продемонструвати, що Польща ставиться до Росії без історичних упереджень...

Можливо, якби не моє перебування в Польщі, я також не помітив би цієї події. Однак намагаюся звернути увагу саме на її перспективи не з точки зору російсько-польського діалогу, а з точки зору клімату в суспільстві, яке повертається від цінностей тоталітарних до цінностей загальнолюдських. Ми часто говоримо, що наше майбутнє визначається економікою, а не політикою. І забуваємо додати, що економіка — не лише цифри, а й певний рівень моральності. Тільки за умов його існування працюють не лише для себе, а й для суспільства. І не обкрадають його. І не борються за посаду, щоб почати це обкрадання. І усвідомлюють, що не буває багатих людей у бідній країні...

Польське суспільство за допомогою одного зі своїх пастирів зробило ще один крок дорогою до життя в чистому моральному кліматі. Поза сумнівом, це й на економіці позначиться, бо визначає загальний потенціал країни, відсутність у неї комплексів, бажання йти вперед і не хапатися за скелети з минулого. Ми ж потроху навчилися лише вибачатися.

Тепер маємо навчитися й прощати...
Варшава