Реактивно-паритетний синдром

«ЗАХІДНО-СХІДНИЙ» ВЕКТОР

Коли країни Прибалтики запровадили візовий режим для громадян України, Київ відповів тією ж монетою. Прибалти встановили ціну за візу $20, ми відповіли адекватно. Цього року Чеська Республіка оголосила в односторонньому порядку про скасування безвізового режиму з Україною, наше зовнішньополітичне відомство миттєво оприлюднило аналогічну заяву. Подібна ситуація, мабуть, відбуватиметься і на східних кордонах. Принаймні так уважає голова комітету у закордонних справах Верховної Ради Ігор Осташ, який нещодавно побував у Середній Азії. Першим до «візової зброї» вдався Туркменістан, що спричинило до ланцюгової реакції у цьому регіоні. Згодом візовий режим з країнами-членами СНД, за винятком Росії, запровадив Казахстан. На думку Осташа, позиція Астани зміниться й щодо Москви. Остання запровадила обмеження для громадян з деяких країн співдружності. У столиці Росії навіть подумують запровадити спеціальні знаки для приїжджих заробітчан. Російські урядовці неодноразово погрожували запровадити візовий режим проти Грузії та Азербайджану.

Все це, за словами пана Осташа, свідчить про те, що політики почали розуміти вагу кордонів, вартість безвізового в’їзду, який обертається величезними втратами та криміногенною напругою. Відтак, зазначив законодавець, Україна приречена змінити своє ставлення до східних кордонів і мати цивілізований кордон і на цих теренах.

Колишній посол у Франції, нині президент Українського товариства зовнішньої політики Юрій Кочубей теж уважає, що Україні слід облаштувати кордон із Росією по всьому периметру. На думку Кочубея, в основі візової політики повинні лежати принципи національних інтересів та взаємності, причім останнiй часом може передувати першому.

Однак нині для України на перший план має вийти принцип економічних інтересів, на чому й наголошували інші учасники експертного обговорення. Виконавчий директор Асоціації європейського бізнесу Тім Гоулд поставив під сумнів економічну доцільність принципу взаємності, бо візова політика торкається не лише пересування людей, а й товарів. До речі, пан Кирик визнав, що внаслідок високих транспортних зборів, обсяг транспортних перевезень упав удвічі. Тож Гоулд пропонує взагалі скасувати візовий режим, що, на його думку, сприятиме зростанню туризму і бізнес-контактів.

ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР

Шведський журналіст Йоганес Андерсен наголосив на людському факторі цієї проблеми. І чужеземці, і наші земляки, які мають родичів за кордоном, скаржаться на обтяжливу процедуру отримання візи. Та й вартість візи у $30-40 при такій же середній зарплаті пересічного українця, мабуть, не дуже заохочує наших громадян подорожувати за кордон.

Іноземців, звісно, менше хвилює такий чинник як вартість візи. Для них більше важить швидкість її отримання — бо ж відомо час це гроші. Найбільше їх дивують дві речі: примусова медична страховка на кордоні та реєстрація. Остання процедура нагадує Андерсену радянські часи, коли за іноземцями здійснювався тотальний контроль.

Британський журналіст Пітер Дікенсон вважає, що Україні не варто бути в паритетних стосунках з усіма країнами, а слід визначити, які країни є пріоритетними. А візовий режим має бути таким, щоб люди, повернувшися з України, рекомендували своїм друзям побувати в цій країні. Наразі троє з чотирьох знайомих журналіста, що скористалися візовою гостинністю України, посмакувавши подих радянської доби у вигляді реєстрації, заявили, що їхня нога більше не ступить на українську землю.

Якщо вірити українським урядовцям, ситуація в цьому плані скоро зміниться на краще. За словами пана Кирика, через місяць-півтора проблему запрошення буде знято. Також буде скасовано примусове страхування на кордоні і переглянуто й встановлено єдиний збір за транспортний переїзд. Усі ці пропозиції передано на розгляд Кабміну, запевнив він. Його колега з Держкомкордону Василь Губко повідомив, що в Україні розроблено автоматизовану систему контролю паспортів, а також ідентифікаційну картку, яка видаватиметься іноземцям при перетині кордону. Картка замінить реєстрацію. Подібну систему розроблено також для вантажів. Однак поки що не відомо, коли ці технічні розробки буде впроваджено в життя.

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ВИМІР

Пан Осташ підкреслив, що Україна недооцінювала парламентський вимір візової проблеми. За його словами, наші законодавці можуть серйозно впливати на інші держави через колег-парламентарів. Зокрема, посередництвом двосторонніх груп парламентських зв’язків. Можливо, тепер після створення парламентської більшості Верховна Рада зрештою розгляне проект закону про статус іноземного громадянина в Україні, який за словами пана Кирика, років п’ять перебуває в роботі, так і не дійшовши навіть до першого читання. Новий голова комітету у закордонних справах пообіцяв, що цей закон невдовзі буде розглянуто на пленарному засіданні.

ЕКОНОМІЧНА ДОЦIЛЬНIСТЬ

Начальник консульського управління МЗС повідомив, що збори від віз принесли торік зовнішньополітичному відомству $20 млн. Однак наразі ніхто в МЗС не робив підрахунків щодо економічної доцільності скасування чи збереження візового режиму. Досвід сусідніх країн — Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини, які кілька років тому скасували візовий режим із країнами членами ЄС, США та Канадою, показав, що там стрімко зросла кількість туристів. Наші сусіди широко використовують, замість збору за візи, податок у $10, яким обкладаються авіапасажири, що вилітають за кордон. Таким ноу-хау може скористатися й Україна, якщо відмовиться від реактивної (паритетної) політики — перестане відповідати візами на візи. І, як вважає пан Кирик, не чекатиме від ЄС якогось сигналу, а діятиме за власною стратегією, що грунтуватиметься на національних інтересах і тверезому економічному розрахунку. Якщо це вигідно, то в односторонньому порядку запровадити безвізовий режим із ЄС, і не питати про це в Євросоюзу.