Незрозуміла війна: акт другий
Навколо чергового витка напруги на Кавказі, де знову вибухнули накопичені століттями протиріччя, надто багато незрозумілого. Наприклад, так і не стало ясно, чим займалися російські спецслужби, заздалегідь попереджені про можливий розвиток подій у зв'язку з проголошенням шури Чечні та Дагестану та різкою активізацією на Кавказі діяльності різноманітних ісламістських рухів.
Виконавча влада Росії і Державна дума продемонстрували повну злагоду в тому, що порядок у Дагестані наводити потрібно. Зокрема, вічний опозиціонер Григорій Явлінський, лідер «Яблука», заявив по телебаченню, що зараз ситуація зовсім інша, ніж у Чечні в 1994-96 рр., і йдеться про ісламську агресію на російській території, з якою потрібно покінчити. МЗС Росії розповсюдив заяву, в якій Москва сподівається, що міжнародна спільнота правильно оцінить її дії на Кавказі. Про можливі «жорсткі заходи» не лише щодо Дагестану, а й стосовно інших республік Північного Кавказу заявив сам президент Єльцин. За його словами, надзвичайного стану в Росії не буде — а саме це, а також можливе перенесення призначених на грудень виборів до Думи, як припускали багато політиків і преса, й було справжньою причиною подій у Дагестані.
Зате тепер у Чечні, де президент Масхадов оголосив надзвичайний стан, готуються до можливих провокацій з боку Росії, — заявляють чеченські офіційні особи. А саме — риють окопи, випроваджують за межі республіки всіх, хто в ній не прописаний, проводять загальну мобілізацію. Чеченські власті категорично заперечують свою причетність до подій у Дагестані — «хіба що, можливо, кілька десятків чеченців» пробралося в загонах Хаттаба. Але разом із Хаттабом, якого чеченський представник у Москві Майрбек Вачагаєв називає «нормальним, законослухняним мужиком, з якого зробили бен-Ладена», бойовиками в Дагестані командує, за деякою інформацією, чеченець Шаміль Басаєв, якого представляти не потрібно.
Дагестанці, які втратили довіру до Москви, озброюються та захищаються самотужки. Навряд чи хто зможе тепер поручитися, що вони завжди будуть лояльними до Москви, як зараз, та не житимуть, як чеченці, за власними законами. Припускається, що в нестабільності на Кавказі зацікавлені деякі з близьких до Єльцина людей — наприклад, Березовський. Але у зв'язку з виборами — парламентськими, а потім президентськими — ця нестабільність може перерости в загальноросійську. А нестабільна Росія — далеко не найкращий сусіда...
