«Бабаї» подалися у книгоноші

Продюсерська агенція «Зелений пес», більше відома своїм конкурсом гостросюжетного українського роману «Золотий Бабай», після проголошення результатів цього творчого змагання не сидить склавши руки: вона активно розв'язує питання, як ознайомити читача з книгами-переможцями. І принагідно — не тільки з ними. У «Книгоноші» — каталозі книг, що вийшли українською мовою і які можнa придбати в цій агенції за замовленням, я нарахувала чотириста сорок найменувань. Тут представлена в повному обсязі і художня література, і дитяча, і галузева, і довідникова — як, власне, українська, так і закордонна. Цей перелік, напевно, приємно здивує багатьох. Про свій новий проект розповідають керівники агенції Віталій та Дмитро КАПРАНОВИ .

Віталій КАПРАНОВ:

— Навіть найкраща книжка в світі, якщо вона лежить тільки в двох крамницях, не продасться. Читачі з Рівненської області ніколи не поїдуть до київських крамниць по неї. Мережа Укркнига зруйнована. Іншої мережi дистриб'юцїї не створено. Тому видавництва сидять на накладах і думають, кому б їх віддати.

Ми хочемо дати людині можливість, незалежно від того, де вона живе, придбати потрібну їй книжку. Звідки взявся цей проект? Він підпирає два наші інші проекти — «Домашнє відео» та конкурс гостросюжетної літератури «Золотий Бабай».

Дмитро КАПРАНОВ:

— Видавництва не поспішають видавати українську книгу. А ми хочемо довести, що цю книжку будуть купувати.

— Як ваш каталог потрапляє до споживачів?

— Сьогодні розсилаємо разом із замовленими книжками. Ми увійшли в альянс із знаменитим бібліоманом — Костянтином Рудиком, багатьом відомим по програмі «Бібліоманія». Він анонсує на своїх сторінках в «ПіКу» та «Україні молодій» книги, на які до нас і приходять замовлення.

— Чи можна буде побачити «Книгоношу» на пунктах передплати?

— Навряд, цей механізм дуже неефективний. Ми маємо деякі інші ідеї, і, думаю, вони спрацюють.

— «Книгоноша», окрім книжок, пропонує найостанніші українські відео-фільми. Здається, ви єдині, хто це може запропонувати...

— Завдяки Міністерству культури нам вдалося придбати стрічки, які мало хто бачив: «Москаль-чарівник», «Фуджоу», «Сьомий маршрут», «Козаки йдуть», «Вишневі ночі». І паралельно ми випустили вже свій продукт — «Казки дідуся Панаса», того самого, що колись з телеекрану бажав малятам на добраніч. Тут головне було — знайти самого діда Панаса — Петра Юхимовича Весклярова. Виявилося, що він помер у 1995 році. Його дружина дуже зраділа нашій пропозиції і дала плівку, де дід Панас говорить своє знамените:«Добрий вечір вам, малята, любі хлопчики й дівчата». Вже вийшло дві збірки «Казок», і ще дві плануються до виходу. Подібно до цього ми зробили і два випуски «Катрусиного кінозалу».

Дмитро КАПРАНОВ : — Нам кажуть: людина не буде купувати книжку — у неї немає що їсти. За нашими спостереженнями потреба читати книжки ніяк не менша за потребу їсти чи одягатися. І не треба казати, що книга та українське кіно у невеликих населенних пунктах не знайдуть попиту!