Прості громадяни мають 14,5 трильйона марок

Про це повідомив Німецький інститут економічних досліджень. Ці кошти вкладені переважно в нерухомість (7,3 трильйона), але є й банківські заощадження, тобто «живі» гроші: торік те, що лежить у банку, виросло на 251 мільярд і становить 5,7 трильйона марок.

Зрозуміло, що ці заощадження розподілені серед народу досить нерівномірно: 5 відсотків домогосподарств мають 30 відсотків всього нагромадженого багатства. Глибоке провалля існує між сходом і заходом країни: 18 відсотків східних домогосподарств мають лише 7 відсотків грошових заощаджень і 8 відсотків нерухомості. Половина всіх домогосподарств на заході має земельну власність, на сході таких лише чверть. 1988 року 11 відсотків всіх доходів було відкладено населенням на «чорний день».

У середньому — безробітні і бездомні включно — одна родина має 389 тисяч марок. На 14,5 трильйона заощаджень припадають 1,9 трильйона боргів, з яких 1,5 трильйона — це кредити на спорудження власних будинків та квартир.

Водночас держава стає все біднішою і позичає все більше грошей у банків для погашення своїх заборгованостей. У такій ситуації все частіше чуються голоси про «перерозподіл» нагромадженого багатства, який може відбутися тільки через прийняття нових законів про нові податки. Так ідуть розмови про введення податку на майно, на достатки. Проблема полягає в тому, що для того, щоб ці податки стягати, треба розбудовувати апарат податкових служб, які практично всі державні доходи і «проїдять». Інші хочуть підняти податки на спадщину, справедливо вважаючи, що той, хто спадщину отримує, нічого для створення цього багатства не зробив і соціально є паразитом. Але ті, хто про своїх дітей дбає і ділитися з державою не хоче, вже давно переказали свої гроші за кордон і податків на спадщину німецьким фіскальним службам платити не збираються. Голова профспілки податківців Ондрачек поскаржився до того ж на те, що половина всі доходів у Німеччині не обліковується податковою службою і вимагає скасування банківської таємниці.

Скасувавши банківську таємницю, і так розуміють цей захід чимало німецьких громадян з розвиненим демократичним відчуттям, держава зробить громадян «скляними», прозорими, і тим самим обмежить їхнє право на охорону приватного життя. У наслідку, заявляють екстремісти, з'явиться перлюстрація і поліцейські телекамери в кожній квартирі, як це вже описав Орруел в «1984».

От такі проблеми виникають у країни, коли у громадян з'являється багато грошей.