Прапорщик пiшов у «самоволку»... на три роки

Але найцiкавiше в цiй iсторiї те, що весь згаданий перiод вiн справно одержував грошове утримання, включаючи надбавки за класнiсть, за особливi умови служби, за секретнiсть i навiть 33-вiдсотковi премiальнi. Тiльки за 1997—98 роки за доблесну службу йому виплатили 4860 гривень.

Проте сам Левчук, як з'ясувалося, поза частиною теж не сидiв без дiла: вiн кiлька рокiв тому зареєструвався як приватний пiдприємець, торгував на автобазарi й навiть чотири рази їздив за кордон, хоча йому як секретоносiю без дозволу командирiв це категорично заборонялося. А це цiлком пiдпадає пiд дiю Закону «Про боротьбу з корупцiєю» (якщо не пiд дiю Кримiнального кодексу).

Пiкантностi справi додало й те, що вiйськово-лiкарська комiсiя ще в листопадi 1997 року визнала його непридатним для служби у воєнний час i обмежено придатним у мирний.

Слiд додати, що це не перший виявлений випадок iснування в згаданiй вiйськовiй частинi «мертвих душ», через що її командира полковника Володимира Мельника у Вiнницi прозвали «полковником Чичиковим».

I нiчого — продовжує командувати!