Справа Скуратова як показник кризи президентської влади
Те, що відбулося в Раді Федерації, можна вважати серйозною поразкою виконавчої влади. За день до засідання із провідними губернаторами зустрічався президент Борис Єльцин. Він не говорив із ними — принаймні майже не говорив — про відставку Скуратова, однак пообіцяв значно поширити повноваження регіональних органів влади. На засідання Ради Федерації прийшов сам прем'єр- міністр Євген Примаков, який закликав сенаторів підтримати прохання Скуратова про відставку. Шеф президентської адміністрації Олександр Волошин зачитав депутатам спеціального листа Єльцина… Усе даремно!
Як зазначають деякі спостерігачі, за такий розвиток подій Скуратов може дякувати московському мерові Юрію Лужкову. Градоначальник, утім, вирішив підтримати генпрокурора зовсім не з особистих симпатій до нього. Як відомо, ратифікацію російсько-українського Великого договору у верхній палаті охарактеризували як безумовну перемогу Примакова і поразку Лужкова. От Юрій Михайлович і вирішив довести Євгену Максимовичу — а разом із ним і Борису Миколайовичу — на кого орієнтуються регіональні керівники у принципових питаннях…
Найцікавіше, що до Генеральної прокуратури Скуратов все одно найближчим часом не повернеться: указом президента Єльцина його усунуто від виконання обов'язків на час розслідування кримінальної справи, що її розпочато проти нього головною військовою прокуратурою. Голова Ради Федерації Єгор Строєв упевнений, що все це — ще не кінець, і президент ще неодноразово звертатиметься до Ради Федерації із пропозицією дати згоду на відставку Скуратова. Однак сьогодні є факт ігнорування верхньою палатою президентських бажань. Красноярський губернатор Олександр Лебедь вважає, що настав кінець президентської влади в Росії. Що ж — хоча до кінця ще й далеко, однак кризу президентських можливостей констатувати вже можна.
