Аукціон подій п.Хвостіва

№ 1«СЛЫШЕН ГОЛОС ИЗ ПРЕКРАСНОГО ДАЛЕКА...» (84 у.о.)

Павло Іванович Лазаренко, сидячи в сан-франциській в'язниці, вигадав нетривіальний хід: виставив свою кандидатуру на посаду президента України. Втім, ця заява Лазаренка прозвучала якось суперечливо. З одного боку, він збирається залишатися «кандидатом на жовтневих виборах», бо «у разі його висилки до України може бути підданий тортурам». Тобто Павло Іванович вирішив брати участь у виборах і перемогти в країні, до якої повертатися і не збирається (як влучно зауважив з цього приводу віце-спікер ВР В.Медведчук, це «складне в юридичному аспекті питання»). І якщо його оберуть, то він так і керуватиме Україною через океан. Хоча, якщо розібратися, в цій думці є здорове зерно. Зараз народ достатньою мірою озлоблений проти Президента. І якщо не прямо «тортурам піддає», то нескінченними страйками нерви тріпає. А так, керуєш собі Батьківщиною з сонячної Каліфорнії, попиваючи якийсь екзотичний коктейль, і віддаєш мудрі поради з перевлаштування суспільства, перемежаючи їх реплікою: «Збоку видніше».

№ 2ПРОЦЕС ІДЕ. З ПУСТОГО — В ПОРОЖНЄ (62 у.о.)

Геній ораторського мистецтва (тобто, тієї його частини, де можна говорити на будь-які теми кілька годин і сміливо парирувати всілякі гострі запитання, так щоб ніхто не зрозумів суті відповідей) екс-президент Леонід Кравчук вигадав собі непосильну ношу. Він проводить адміністративну реформу. Тобто у нас і так маса всіляких реформ: економічних, політичних, освітніх. А тут ще більш загадкова — адміністративна. Але і вона не вийшла. Оскільки в понеділок на прес-конференції Леонід Макарович повідомив, що «серйозних зрушень у реформуванні на першому етапі не сталося». Коротше, цю туманну АР заклинило навіть на першому етапі. (Хоч не зрозуміло, скільки у неї усього етапів.) Однак депутат Кравчук не розгубився від відсутності серйозних зсувів і рішуче сказав, що «на другому етапі треба буде виробити концептуальні напрямки адміністративної реформи». Леонід Макарович суворо наказав усім міністерствам і відомствам до 10 червня внести пропозиції... (Рекомендація. У цьому місці спробуйте максимально сконцентрувати увагу, щоб не пропустити жодного слова.

Хоч воно може виявитися і зайвим. Як, втім, і всі інші). Отже, пропозиції «з проведення наступного етапу реформування з урахуванням необхідності посилення ролі міністерств, оптимізації їхніх функцій і структури та подальшої консолідації з іншими центральними органами влади». Відчувається рука колишнього досвідченого пропагандиста. Тільки великий фахівець може розібратися, де тут думки «по суті». Таким фахівцем виявився віце- прем'єр Сергій Тигипко. Він вніс радикальну пропозицію (щоправда, в м'якій формі, якій і віддавали перевагу найініціативніші комсомольці стосовно партійного керівництва). А саме: треба поміняти поняття «комітет» на «агентство».

Тільки-но поміняємо, мабуть, настане третій етап адміністративної реформи. Роботи у наших депутатів більш ніж досить.

№ 3ПОЛІТИЧНА ГРА У «ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН» (30 у.о.)

Те, що нас читають у газеті «ВВ», — приємно. Але якого біса так неуважно? То сплутали «Реквієм» Моцарта з «Реквіємом» Верді, який любить Марчук, а тепер у зв'язку з ім'ям цього депутата, прокралася ще одна неіснуюча деталь. 15 квітня, в будинку культури Кам'янця-Подільського відбулися збори міських і районних осередків об'єднання «У ХХI століття — з Євгеном Марчуком!». Там зібралися представники абсолютно різних партій. У «Дні» чорним по білому написано: «Євген Марчук приїжджав у Кам'янець-Подільський у березні». Хлопці, у березні, а не у квітні! «ВВ» ж описали цю подію так: «...Євген Марчук був змушений знову відвідати Хмельницьку область, цього разу — стотисячне містечко Кам'янець-Подільский, де він з великою, але ніким не поміченою помпою провів засновницькі збори міського та районного осередків об'єднання «У ХХI століття — з Євгеном Марчуком!» Як ви зрозуміли, ні з помпою, ні без помпи Марчук не міг провести ці збори, оскільки його там НЕ БУЛО. Чого не скажеш про, м'яко висловлюючись, неточності в «Вечерних вестях». Хлопцi, не спiть, замерзнете!

№ 4УДАРИМО ПО ЦЕЛЮЛІТУ ДЕСЯТИННОЮ РЕФОРМОЮ (23 у.о.)

Рекламний ідіотизм навесні набирає обертiв. Непогано б все ж таки (попри комерційне підгрунтя цієї справи, типу: хто платить, той і замовляє музику. Адже слухати її змушені всі інші!) складати рейтинг рекламного маразму. На кінець квітня я склав ось такий, невеликий аматорський хіт-парадик.

Третє місце посідає новообрушена на вуха радіослухачів музична вакханалія імені депутата Балашова. Тепер він узявся за пісні з к/ф «Іронія долі». Де замість «На Тихорецкую состав отправится...» йде ніжним жіночим голосом пропаганда десятинної реформи. Нас Балашов, мовляв, усьому навчить і «це — головне».

Друге місце утримує італійський поясний вібромасажер, безперервно позбавляючи від целюліту і величезного нашарування жиру. Але замість того, щоб показувати якесь потворне нашарування, на весь телеекран постійно демонструються практично ідеальні жіночі сідниці, котрі нервово, але апетитно дрижать під зусиллями вібропояса. Кажуть, ця італійська реклама стала улюбленою передачею українських солдатiв. Які все розуміють у ній, окрім слова «целюліт».

На першому місці, безумовно, красується такий відеоролик. Показується натовп, який мчить у годину пік. Несподівано в ній зупиняється дівчина і починає несамовито репетувати. Потім вона приходить до тями й усміхається. Голос за кадром: «Вживайте заспокійливий засіб...».

Одразу уявляється реакція пересічного обивателя на цю інформаційну атаку. Спочатку він чує по радіо знайомі мелодії і робить їх голоснішими, бажаючи почути «...вагончик тронется...». Але замість цього він чує балашовську «агітацію і пропаганду» і у нього починає тихенько «їхати дах». Далі він вмикає телек, із задоволенням споглядає приємно тремтячі жіночі форми і подумує: а чи не купити йому це вібро-чудо? Але тут його очі впираються в ціну — 1289 у.о. Настрій дає остаточну тріщину, жах наростає, йде ланцюгова реакція і в підсвідомості відбувається маленький вибух... Прийшов час прийняти заспокійливе.