Про професійну аналітику, Iнтернет і держбезпеку
У публікації йшлося про Україну, про прогноз її об’єднання з Росією й Білоруссю в деяку федерацію вже впродовж нинішнього року й наслідки цього об’єднання. В Агентстві гуманітарних технологій , де я працюю консультантом, від однієї відомої в Україні дослідницької організації з зарубіжним фінансуванням ми отримали факс цього матеріалу з коментарями, що він, мовляв, від «Ренд». Ми здивувалися й посміялися з недалеких колег, оскільки цей матеріал виявили на сайті організації «Стратфор» , яка не є «Ренд» .
Першою про цю публікацію написала газета «День» 30 січня 1999 року. Стаття «Україна повернеться за «залізну завісу», — вважають деякі американські експерти. Від самих українців буде залежати, чи справдиться цей «чорний» прогноз. За матеріалами «Глобал Інтеллідженс Апдейт» («Інтернет»)». Зверніть увагу, що «Інтернет» — це ніби посилання на джерело, на зразок Британіки або Біблії. Ніхто не дає адресного посилання (так чомусь у наших газетах не заведено), хоч здирати авторські матеріали з Інтернету заведено. (Що б сказав цей автор, якби я його матеріал опублікував, а послався б приблизно так: «З газет»?)
До речі, «Global Intelligence Update» — це послуга організації «Стратфор», що рекламується в Інтернет у формі щодня поновлюваних матеріалів, така ж, як і дві іншi — «FindFacts» і «Asia Intelligence Update» і .
Далі, 6 лютого 1999 року, з’являється стаття в газеті «Зеркало недели» «Шпионы как мы» на ту саму тему з посиланням на журнал «Тайм». Там організація називається «Стретфорт Інкорпорейшн», у статті згадується про сайт, але адресу також не наведено.
Далі більше. Читачі газети «День» газету «Зеркало недели» не читають (чи навпаки) або ж гадають, що «Стратфор» і «Глобал Інтеллідженс Апдейт» — дві різні організації, що опублікували схожі матеріали, тому що 13 лютого в газеті «День» ще один професор у статті з цього ж приводу посилається на «Глобал Інтеллідженс Апдейт», точнісінько так, як 13 березня 1999 року ще один кандидат наук так само посилається на цей «дослідницький центр». Наші професори й кандидати наук не ходять по всяких там Інтернетах, а висловитися їм кортить.
Що ж це за організація така «Стратфор»? Вона не пов’язана з ЦРУ, Мі-5, Моссад, КДБ. Нічого спільного зі шпигунами вона не має. Вона займається простою справою — аналізом відкритої інформації й наданням на комерційній основі своїх висновків. До своїх клієнтів вона висуває три вимоги: 1) запит клієнта повинен бути законним та юридично обгрунтованим; 2) не загрожувати фундаментальним інтересам безпеки США; 3) бути здатним оплатити послуги. При цьому клієнтам доставляється інформація, отримана в результаті технологічної обробки сайтів Інтернет із тематики, яка цікавить клієнта. Були б наші державні служби безпеки більш спритні, вони б уже давно створили подібну організацію, і, як мінімум, першими б відстежили непорозуміння в газетах із приводу мережевої публікації «Стратфор». Але спить «архістратег» Горбулін, спить «стратег» Разумков, а газети потопають в аналітичній плутанині...
Однак дивує при цьому позиція самих газет. Ситуація появи в цих виданнях підпису «За матеріалами Інтернету» повинна вважатися аморальною, такою, що порушує чиїсь авторські права, й беззастережно припинятись виданням, зобов’язаним дотримуватися правил мережевої етики, тобто давати посилання на матеріали в Інтернет цілком.
