Український мирний план для Придністров’я
Ідея «засвітитися» державою-миротворцем сама по собі — непогана. Тим більше, що замирення як такого в Придністров’ї, надто близькому до України, чекати ще довго. Ідея розрахована, очевидно, не стільки на внутрішнього споживача напередодні виборів, скільки на покращення міжнародного іміджу Києва та на відродження його претензій на регіональне лідерство.
Але навряд чи ця ідея може дати реальні плоди прямо зараз. Країнами-гарантами замирення в Придністров’ї виступають Україна та Росія. Військова присутність в регіоні зараз — тільки російська. Москва до останнього опиралася направленню українського миротворчого підрозділу та лише нещодавно погодилася на присутність українських спостерігачів. Підприємства Тирасполя та Бендер, які ще працюють, здебільшого виконують російські замовлення. Українська «зав’язка» на придністровську промисловість якщо і є, то надто слабка. Це боляче б’є по українських претензіях на лідерство. Не кажучи вже про те, що головним гравцем у Придністров’ї, як і скрізь на пострадянському просторі, виступає Росія. Яка явно незацікавлена ні в посиленні України, ні в замиренні на неросійських умовах — зараз же йдеться про те, що Україна висуває власні пропозиції щодо збереження територіальної цілісності Молдови та розробки автономного статусу Придністров’я. В доповіді американського Фонду Карнегі щодо ситуації в Придністров’ї зроблено простий висновок — без активного втручання Заходу стабільності в цьому регіоні досягти не вдасться. З цим погоджується й українська дипломатія. Маловірогідно, щоб ОБСЄ спромоглася на результат, якого їй не вдалося досягти ані на Балканах, ані в Закавказзі. Так само маловірогідно, щоб Москва та Тирасполь погодилися допустити до врегулювання в Придністров’ї будь-яку іншу міжнародну структуру. Але без цього Придністров’я так і залишиться розмінною картою у великих російських іграх та одним із головних постачальників контрабандних цигарок та зброї до України.
Прес-секретар МЗС Молдови Олег Серебряну заявив кореспондентові «Дня», що Кишинів, очевидно, зробить офіційну заяву, в якій привітає ініціативу Кучми — бо «в першу чергу Київ сприяє тому, щоб хоч якийсь прогрес у врегулюванні в Придністров’ї був». Ініціатива українського Президента цілком відповідає тому, як має поводитися країна — гарант мирної угоди.
