Нова ініціатива Москви щодо Косово
Досі бойові дії оминали ці околиці. Белград фактично намагається відновити повний військовий контроль над провінцією.
Відтак, західні дипломати дуже скептично оцінюють перспективи другого раунду переговорів щодо косовського врегулювання в Рамбуйє, що має розпочатися післязавтра. Попри жорсткий тиск і на Белград, і на косовських сепаратистів, ані ті, ані інші не готові підписати пакет документів щодо мирного врегулювання, який передбачає і політичні принципи, і механізми контролю за угодою. Албанці й далі відмовляються визнати Косово невід’ємною частиною Сербії, а Белград не згоджується на введення до провінції озброєних міжнародних миротворців.
За цих умов Москва спробувала перехопити ініціативу косовського врегулювання. Міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов після переговорів у Белграді запропонував розділити єдиний пакет документів — спершу підписати політичну угоду, не обговорюючи механізмів її втілення, а тоді узгоджувати конкретні механізми. Ця пропозиція безперечно вигідна сербам — у цьому випадкові не складалося б враження, що саме вони зривають процес врегулювання, але декларація залишилася б порожньою формальністю, що не заважає сербам і далі «розв’язувати» проблему силовим шляхом.
Отож, американці та західноєвропейці навряд чи згодяться з російськими підходами. Водночас пошук виходу з косовського глухого кута став справою особистого політичного престижу для посередників, зокрема для держсекретаря США Мадлен Олбрайт. «Вашингтон пост» днями відзначила, що вона «посередньо справляється з роботою». Найбільше досягнення Олбрайт, на думку впливової газети, полягає в тому, що «вона змусила нас пошкодувати за Крістофером Ворреном» (її попередником. — Ред.).
