Саддам скасував «заборонені зони» в небі Іраку
У понеділок іракські протиповітряні сили обстріляли американські патрульні літаки в зоні, закритій для польотів на півночі країни, іракські медіа повідомили навіть, що збито одного американського літака (що американці заперечують). Американці відповіли вогнем, притому, схоже, більш влучно. Білл Клінтон, повідомляє АП, вважає це адекватною відповіддю та наголошує на тому, що американсько-британський тиск на Саддама в жодному разі не знизиться.
Обстріл американських літаків у Вашингтоні розцінили як видиму частину загальної стратегії Хуссейна на протистояння Заходу. Цій же стратегії, очевидно, відповідає і стаття віце-прем’єра Тарика Азіза в одній із багдадських газет, де президента Єгипту Хосні Мубарака та інших лідерів арабських країн мало не названо ворогами арабських народів — за те, що вони не підтримують правлячий режим Іраку. Співчуваючих Іраку (але навряд чи Саддамові) на вулицях арабських міст справді було чимало — але давно вже більшість арабських лідерів фактично підтримують США або відмовчуються. Щоправда, вони майже одностайно засудили останні ракетно-бомбові удари. Не відбулося запланованого засідання міністрів закордонних справ арабських країн, не очікується й проведення арабського саміту з приводу останніх подій у регіоні — на що Саддам покладав чималі надії. Це — ще не ізоляція, але надто вже близько до неї. І, можливо, до планів Вашингтона якраз і входить домогтися ізоляції Іраку в арабському світі, щоб потім, час від часу дратуючи Саддама демонстрацією сили, домогтися його усунення без зайвого шуму. Схоже, що лише в такому разі США будуть готові йти на поступки, зокрема, на полегшення антиіракських санкцій ООН, і схоже, Вашингтон планомірно, крок за кроком наближається до мети, використовуючи то оонівських інспекторів, то ще щось.
А обстріли іракцями американських та британських літаків навряд чи завдадуть їм істотної шкоди — з огляду хоча б на різницю в класі озброєнь. Це вже більш нагадуватиме горезвісні кавалерійські атаки на танки — і то в разі, якщо бойового запалу вистачить надовго.
№251 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
У понеділок іракські протиповітряні сили обстріляли американські патрульні літаки в зоні, закритій для польотів на півночі країни, іракські медіа повідомили навіть, що збито одного американського літака (що американці заперечують). Американці відповіли вогнем, притому, схоже, більш влучно. Білл Клінтон, повідомляє АП, вважає це адекватною відповіддю та наголошує на тому, що американсько-британський тиск на Саддама в жодному разі не знизиться.
Обстріл американських літаків у Вашингтоні розцінили як видиму частину загальної стратегії Хуссейна на протистояння Заходу. Цій же стратегії, очевидно, відповідає і стаття віце-прем’єра Тарика Азіза в одній із багдадських газет, де президента Єгипту Хосні Мубарака та інших лідерів арабських країн мало не названо ворогами арабських народів — за те, що вони не підтримують правлячий режим Іраку. Співчуваючих Іраку (але навряд чи Саддамові) на вулицях арабських міст справді було чимало — але давно вже більшість арабських лідерів фактично підтримують США або відмовчуються. Щоправда, вони майже одностайно засудили останні ракетно-бомбові удари. Не відбулося запланованого засідання міністрів закордонних справ арабських країн, не очікується й проведення арабського саміту з приводу останніх подій у регіоні — на що Саддам покладав чималі надії. Це — ще не ізоляція, але надто вже близько до неї. І, можливо, до планів Вашингтона якраз і входить домогтися ізоляції Іраку в арабському світі, щоб потім, час від часу дратуючи Саддама демонстрацією сили, домогтися його усунення без зайвого шуму. Схоже, що лише в такому разі США будуть готові йти на поступки, зокрема, на полегшення антиіракських санкцій ООН, і схоже, Вашингтон планомірно, крок за кроком наближається до мети, використовуючи то оонівських інспекторів, то ще щось.
А обстріли іракцями американських та британських літаків навряд чи завдадуть їм істотної шкоди — з огляду хоча б на різницю в класі озброєнь. Це вже більш нагадуватиме горезвісні кавалерійські атаки на танки — і то в разі, якщо бойового запалу вистачить надовго.
№251 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
