Грецію з Македонією помирив нафтопровід

Досі Греція не визнавала права республіки називатися Македонією, але лише «Колишньою югославською республікою Македонією». Адже одна з північних грецьких провінцій має аналогічну назву, і, переконані у Скоп’є, у західній її частині й досі мешкає слов’янське населення, яке греки намагаються еллінізувати. У 40-х роках за підтримки югославського режиму Тіто, слов’яни в Греції вели запеклу партизанську боротьбу проти уряду. Греки досі не визнають самого факту існування кількадесятитисячної слов’янської меншини. Афіни всерйоз побоюються, що колишня югославська республіка Македонія в разі міжнародного визнання її назви як «Македонії», зможе претендувати на всю або частину однойменної грецької провінції.

Грекам навіть вдалося довести своє, так би мовити «авторське право» на назву «Македонія» перед світовим співтовариством. ООН визнала Македонію лише як «Колишню югославську республіку Македонію».

Але тепер греки фактично скасували своє рішення про уникання міждержавних контактів із Македонією до відмови нею від «свого імені». Однією з причин нового курсу Афін міжнародні оглядачі називають зміну в жовтні цього року уряду в Македонії на більш прозахідний. Новий македонський кабінет, зокрема, заявив про намір приєднатися до ЄС і НАТО, а також дозволив розмістити на своїй території війська НАТО для оперативного контролю за ситуацією в Косово.

Однак, найімовірніше, не останню роль у зміні позиції греків відіграла й нагальна необхідність будівництва нафтопроводу з грецьких Салонік на північ, у Західну Європу. Шлях нафтопроводу через Македонію є оптимальним. Порт Салоніки розглядається як одна з ключових точок для експорту «великої каспійської нафти», і, щоб остаточно переконати інвесторів у перспективності «салонікського маршруту», греки повинні попередньо домовитися з Македонією.

I

№247 23.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»