Телевізори. Особливий погляд

Для того, щоб дивитись відики та мати весь можливий спектр каналів телебачення, треба мати гарного телевізора. Які вони є, що особливого мають, чим відрізняються — ось що у фокусі нашого сьогоднішнього погляду.

Головну роль у телевізорі відіграє кінескоп. За його розмірами перш за все й розрізняються телевізори. Зазвичай розмір діагоналі дається у дюймах або сантиметрах. Найбільш «народними» є телевізори 20’’ (51 см) та 21’’ (54 см). Зверніть увагу, що цей розмір узято за зовнішніми краями скляного корпусу кінескопа, а не за краями видимої картинки. Основні фірми-виробники кінескопів приділяють значну увагу поліпшенню їхньої якості та естетичного сприйняття. Виробництво кінескопів — вельми складний технологічний процес, пов’язаний із вакуумною технологією. Тому його можуть дозволити собі лише дуже потужні фірми, які прийшли до цього завдяки передовим розробкам та конкурентній боротьбі на світовому ринку. Ось чому закриті виробництва кінескопів у СРСР не мали перспектив, і їх ніяк не можна було порівнювати з кращими зарубіжними. Нині, наприклад, «Електрон» виробляє телевізори із кінескопами «Samsung». Окрім цієї фірми, виробниками кінескопів є Panasonic, Thomson, Sony, Philips. Усі вони роблять кінескопи зачорненими для більш адекватної передачі чорного кольору (який з’являється за відсутності сигналів основних кольорів) та підвищення контрастності картинки. Також для кращого сприйняття поверхня кінескопів робиться якнайплоскішою, вона наче вирізана зі сфери з дуже великим радіусом. А поверхня Soni Trinitron відрізняється тим, що вона ніби вирізана з циліндра.

Все інше — це функціональні можливості телевізора. У ньому має бути високоякісний блок кольоровості, декодер PAL/SECAM (можливий також NTSC). Поле функціональних можливостей досить широке: це автонастройка на програми та точна підстройка, сортування програм, можливість ручного регулювання балансу кольорів, телетекст, меню (бажано рідною мовою), керування з пульту тощо. Можуть бути різноманітні аудіо-, відеовходи та виходи: типу «тюльпан» або типу «SCART». Останнього не слід лякатися, хоча творці, мабуть, вбачали де в чому аналогію з англійським «scare». Це просто з’єднання, в якому передбачена можливість підключання одразу всіх входів, вставив — і порядок. Також бажано мати вихід на навушники (щоб не заважати сусідам уночі). Для великих телевізорів характерні ще PIP («Picture-in-Picture» — на зображення одного каналу накладені менші зображення інших каналів) або PАP («Picture-and-Picture» — на екрані розміщуються, не перекриваючись, кілька зображень), 100 Гц — технологія, формат 16:9 тощо.

Отже, тепер є з чого вибирати. Однак... Новий закон про розвиток українського телевізоробудування все одно вдарить по споживачу. Навіть якщо наші телевізори будуть значно дешевшими. Але ті моделі, на які вони рівняються (інакше кажучи, з деталей яких виготовляються), коштуватимуть як мінімум на ці самі 30% дорожче. Становище буде особливо тяжким у перший час. Бо потім ринок насичуватиметься вітчизняними телевізорами, а великі компанії намагатимуться започатковувати власні виробництва в Україні (можливо).

№208 30.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»