Чи залишиться Польща «адвокатом України»?
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19980917/4177-6.jpg)
Візит польського міністра закордонних справ Броніслава Геремека в Україну пройшов без сенсацій, але з добрими вiстями. Головною новиною стала пропозиція Варшави скликати українсько-польську конференцію з питань європейської інтеграції, щоб дійти згоди і в питаннях кордонів, і в питаннях вільної торгівлі і т. ін. Польща, за словами Геремека, зацікавлена і в проекті транспортування каспійської нафти до Гданська через територію України. Нарешті вирішено провести зустріч президентів Кучми та Квасьнєвського наприкінці вересня в Україні (без уточнення термінів і місця).
На переговорах Геремека із Президентом Кучмою, прем'єром Пустовойтенком, міністром Тарасюком було й багато загальних слів: про повну підтримку Польщею України в її скрутний час, було сказано також, що «Україна підтвердила свою окремість від пострадянського простору», хоча це далеко не очевидна сентенція для українських реалій. Були висловлені й цілком конкретні речі.
По-перше, зацікавленість Польщі у відкритості кордону з Україною — на поліпшення його контрольованості, можливо, вдасться залучити гроші за програмами Євросоюзу ФАРЕ та ТАСІС.
По-друге, Польща вирішила провести грунтовне дослідження, як висловився професор Геремек, українсько-польського проекту транспортування каспійської нафти (передбачається, очевидно, що не лише азербайджанської). Фахівці мають визначитися, чи варто будувати новий нафтопровід від українського кордону до Гданська, чи реконструювати існуючий.
По-третє, висловлено зацікавленість Польщі у військово-технічній співпраці з Україною, зокрема, в модернізації озброєнь радянського виробництва.
Це все дуже добре. Як і плани відкрити у Варшаві інститут української культури, й наміри застосовувати норми ВТО в торгівлі (але за це, очевидно, Польща вимагатиме від України збільшити iмпорт її вугілля), і чергове запрошення Геремека як головуючого в ОБСЄ взяти участь Україні в миротворчості на Кавказі та в Придністров'ї. Однак публіці, на жаль, не повідомлялося, що від цих планів залишиться, коли фінансово-економічна криза в Україні заглибиться й переросте в політичну, як у Росії. І чи й надалі тоді Польща виступатиме українським адвокатом у Європі. Про це, а також про те, які пам'ятники і з якими написами ставити на військових цвинтарях, поговорять, очевидно, вже президенти.
№177 17.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»