Століття чемпіонатів Англії відзначають футболісти всієї Європи

Тим більше, що зараз англійська першість, мабуть, є найсильнішою у світі. Адже ще недавно законодавцем футбольних мод був італійський чемпіонат. Такий стан речей повинен би радувати британців, якби не одне «але».
Щоб завоювати ту вагу, яка є зараз, англійцям довелося буквально наповнити свої команди іноземцями. Причому це нашестя почалося лише у 90-ті роки. Доти англійський чемпіонат був одним із найконсервативніших у світі і «легіонерів» у ньому не було зовсім або лічені одиниці.
Адже недарма, коли нещодавно, готуючись відзначити круглу дату, було обнародувано перелік «100 легенд англійського футболу», до котрого включили найяскравіших гравців, які виступали за 100 років у першості країни, у ньому було всього лише п’ятеро небританців. І всі — футболісти 90-х років.
Тепер, коли англійські клуби, з одного боку, бажають запрошувати людей «з-за моря», а з іншого — мають великі фінансові можливості (головним чином за рахунок прибутків від телетрансляцій), велика кількість іноземців заважає розквітати власним англійським талантам.
Ще б пак. Адже у провідних клубах місце «тубільцям» не завжди і знаходиться. Наприклад, у лондонському «Челсі», який тренує італієць Джанлука Віаллі, виступають 17 зарубіжних гравців.
Вже у першому матчі на виїзді проти «Ковентрі» у складі «Челсі» виступало (у тому числі й запасні) 11 «легіонерів». Та ще й які! Два чемпіони світу — французи Марсель Десаї та Франк Лебеф, сам Віаллі та його співвітчизники Роберто Ді Матео, Джанфранко Дзола і П’єрлуїджі Казірагі, лідер норвезької збірної Торе-Андре Фло та інші. Але, як не дивно, такий могутній інтернаціональний колектив був переможений вельми скромним клубом — 2:1.
Інший столичний клуб «Арсенал» із приходом у позаминулому сезоні француза Арсена Венгера також пережив окупацію з континенту. Тут заявлено 13 «легіонерів», а кращого свого бомбардира, багаторічний символ «Канонірів» нападаючого Іана Райта, Венгер, анітрохи не жалкуючи, спихонув землякам з «Вест Хема». Як заведено, чемпіон — «Арсенал», а також «Манчестер Юнайтед» вважаються фаворитами. Звісно ж, не можна скидати з рахунків і «Ліверпуль» з «Челсі».
Що стосується «МЮ», а також «Ліверпуля», тенденція до інтернаціоналізму їх торкнулася значно меншою мірою. Тут на головних ролях, мабуть, доморослі футболісти. У манкуніанців це Девід Бекхем, злощасне вилучення якого у матчі проти аргентинців у складі національної збірної перетворило його з героя нації на ізгоя. Тому Девід щосили намагається повернути собі колишню прихильність публіки.
Слід гадати, у рідному Манчестері Бекхем вже заслужив прощення. У першій грі «МЮ» вдома проти «Лестера» пахло сенсацією. Вже йшов доданий суддею час, а рахунок був 2:1 на користь гостей. І тут Девід блискуче виконав штрафний і зрівняв результат — 2:2. Тим самим він підтвердив правильність рішення свого клубу продовжити з ним контракт до 2003 року.
У «Ліверпуля» головною фігурою є найяскравіше англійське обдарування Майкл Оуен. Саме він і вирішив на користь своєї команди вихід поєдинку в Саутгемптоні — 2:1. Та й перший гол, хоч і на рахунку легіонера Карла-Хайнца Рідле, однак зробив гольову передачу саме Майкл.
Та все ж таки не всі англійці задоволені таким станом речей. «Скількох же оуенів ми недорахувалися вже і недорахуємося надалі через те, що у молоді немає можливості потрапити в сильні клуби і набиратися там досвіду», — гнівно запитує президент асоціації футболістів Гордон Тейлор.