Фантастичнi iгри на свіжому повітрі

Так народилися ігри «фантастичні» з перевдяганнями в костюми епохи, яку грають. Згодом рух розділився на ігри історичні, де за основу береться конкретна подія, і безпосередньо фантастичні, де головними героями подій виступають чародії, гноми, ельфи.

У СРСР рух толкієністів існує з 1991 року, в Україні — з 1992, а вже в Києві — з 1993-1994 років і нараховує майже чотири тисячі осіб.

Нещодавно наші київські гравці повернулися з Кам’янця-Подільського, де дві команди по 10—15 осіб проводили елітарну гру з Першого хрестового походу. Юнаки й дівчата так увійшли в образ, що навіть поза грою продовжували виконувати ролі.

Трохи про правила: історична гра відбувається за заздалегідь написаним сценарієм, що його може створити будь-який толкієніст зі стажем. У правилах обов’язково вказується кількість хітів (життів), які розподіляються залежно від чину або роду (до речі, чини звичайно розігруються на турнірах, так званих поєдинках за приз), час розвитку подій розписується вельми оригінальним способом: один день — це один рік (ніч — зима, ранок — весна, день — літо, вечір — осінь).

Вікова категорія гравців від 12 до 45. Можете собі уявити, як син і батько, вдягнуті в шотландське вбрання, б’ються на одному полі бою! До речі, про одяг. Для дівчат — це сукні з плащами, залежно від сторіччя, про яке йдеться, жінка-воїн носить чорні штани, білу сорочку, жилетку. І носить із собою свою зброю — лук. У чоловіків все значно складніше, вони вдягають обладунки, кольчуги й завжди мають при собі різноманітну зброю.

Для того, щоб провести гру в найулюбленішому місці толкієністів, на Андріївському узвозі, їм необхідний спеціальний дозвіл влади, тому юні барони й лицарі влаштовують свої поєдинки то в парку Дружби народів, то на Лисій горі, й лише у свята — показові бої на Андріївському. Найближчі — до Дня незалежності.