Скіфи — і в Польщі скіфи
— Свято нам не зіпсувала навіть митниця, — розказав керівник театру Сергій Комлєв. — Добу на кордоні перевіряли кожну писульку-документ на наших чотириногих мандрівників, вимагали довідку на довідку. Тим приємнішою була зустріч із польськими друзями в Голубському замку, повне занурення в дивовижний романтичний світ середньовіччя та чудових традицій лицарства, з давніми ритуалами, костюмованими карнавалами, танцями й піснями, своєрідною кухнею, головна святкова страва якої — величезна запечена на багатті свиня.
Проте нинішній турнір був особливим: він проходив під знаком історичної кіноепопеї «Вогнем і мечем» Єжі Гофмана, який відкрив лицарський форум. Наші лицарі гідно змагалися в обов’язковій програмі: галопуючи, молодцювато нанизували кільця на мечі, списами підіймали із землі хустку, майстерно розправлялися з манекенами сарацинів і якимсь незбагненним чином знімали з них десятисантиметровий у діаметрі перстень. Адже на кожному із шести лицарів були двадцятикілограмові убори...
Однак повне захоплення викликали в гостей турніру показові виступи українського театру, каскадерська їзда та джигітування, ефектні трюки в сценах поєдинків козаків Богуна з військом пана Володийовського. Творчо перенесені з великого кіно на Великий лицарський турнір, вони виглядали так видовищно і кіношно, що від ефекту присутності у глядачів просто дух забивало. «Команда Сергія Комлєва, — написав у своєму відгуку-подяці мерові Києва Олександру Омельченку господар турніру магістр Зигмунт Квятковський, — чудово представляла Україну та її культуру...» До речі, участь «Скіф-Арту» в лицарських зборах стала можливою завдяки фінансовій підтримці продюсерів кінокартини «Вогнем і мечем».
— Якби нам допомогли вдома, — пожартував Сергій Комлєв, — ми б виступили ще краще. А якщо серйозно, то й лицарські, і козацькі традиції ми могли б із не меншим успіхом відродити і розвивати в Україні. Нам би трохи розуміння і співчуття.
...Можливо, привернути увагу до скіфівців допоможе Перший київський дитячий ігровий поні-турнір, який пройшов до Дня незалежності України. «Хазяйка» поні-клубу Марина Зуєва переконана, що юні наїзники сподобалися всім. Через те, що діти, а серед них як колишні безпритульні, так і неслухняні діти багатих батьків, дуже талановиті й дуже захоплені своєю справою: такі трюки роблять — не кожному дорослому під силу, самі лимарюють, самі шиють костюми. Словом, справжні скіфські діти, з дитинства по-лицарські віддані лише одній, найпрекраснішій з-поміж дам — мистецтву.
