«Перепідпорядкування ФДМ урядові призведе до небаченого сплеску корупції»

Перепідпорядкування Фонду вигідне й урядові. Передусім воно означає закінчення перманентної боротьби, яку довгий час вели ФДМ і Кабмін. А по-друге, важелі управління держмайном, котрі з’явилися у КМ, і передбачувана активізація надходжень інвестицій мають забезпечити збільшення дохідної частини держбюджету, що, до речі, вже передбачено у поданій урядом бюджетній резолюції. Дивіденди від приватизації, якщо вони надійдуть до бюджету, можуть дещо посилити позиції уряду і зняти хоч на деякий час питання про його відставку.

Зауважимо, що Президент не поспішає, згідно з Основним Законом, подати на затвердження ВР кандидатуру голови ФДМ. Очевидно, в цьому випадку, як і у випадку з Генпрокурором, краще мати «ручного» «в.о.», як це було з В. Лановим і має місце зараз із Б. Ференцем. Це, безумовно, дає йому можливості всеосяжного контролю як у сфері приватизації, так і в органах прокуратури.

Кор. «Дня» Ірина ГАВРИЛОВА звернулася до парламентаріїв-економістів із проханням прокоментувати рішення КС:

Олександр РЯБЧЕНКО, колишній голова комітету ВР з питань приватизації, фракція ПЗУ:

— Конституційний Суд скасував статтю закону, згідно з якою Фонд держмайна був підпорядкований Верховній Раді, проте він не ухвалив рішення, кому Фонд підкоряється тепер. ФДМ тепер підкоряється не органу влади, а закону України і отримує статус, який відповідає статусові Нацбанку. З моєї точки зору, це абсолютно нормально. Я не бачу тут нічого катастрофічного, хоча для ФДМ було б безпечніше сидіти під крилом парламенту: менше били б, позаяк бити будуть. Падіння темпів приватизації спостерігається уже півтора року, і це рішення КС ніяк не впливає на її хід. А головний спосіб отримання інвестицій — це приватизація. Якщо їх немає — значить робота в цій сфері побудована неправильно. Для Фонду держмайна, хоч як би вони раділи, виникнуть дуже серйозні проблеми. Адже перед Кабміном стоїть питання — якщо Кабмін має у підпорядкуваннi Фонд держмайна, то він має швидко провести адміністративну реформу. Не можуть бути в Кабінеті Міністрів галузеві способи управління: найбільш згубні для приватизації. Як тільки галузевим міністерствам передадуть пакети держакцій — це й буде кінець економічних реформ. Велику кількість порушень подібне рішення Конституційного Суду може спричинити, а може й не спричинити. Це залежить від того, наскільки легітимним буде ФДМ і коли він отримає свого керівника. Не того, котрий виконує обов’язки, як тепер, а призначеного відповідно до Конституції. Що ж до іноземних інвесторів, то в їх сприйнятті це перепідпорядкування, напевно, сприйметься позитивно.

Сергій ТЕРЬОХІН, народний депутат, група «Реформи-центр»:

— Конституційний Суд укотре підійшов до формального трактування статті Конституції. Там написано, що Кабмін здійснює управління державним майном. Однак для чого ж Верховна Рада передбачила в Конституції особливий порядок — на паритетних началах управління ФДМ? Саме для того, аби державне майно не регулювалося однією гілкою влади, а був компроміс між законодавцями, котрі визначають, яким чином має використовуватися державне майно, і виконавчою владою, котра відповідає за це використання. Мені здається, що це рішення КС порушує сам дух Конституції і вкотре показує, що Конституційний Суд не зовсім незалежний. Якщо прийняте таке трактування статті Конституції, то не зрозуміло: усі державні програми з приватизації тепер є неконституційними чи що? Коли управління здійснює Кабмін (а воно включає і розпорядження, і ведення, і користування — тобто все), які ж тоді функції Фонду держмайна? Реакція Л. Кучми на цей факт уже відома: позавчора обнародуваний указ Президента про те, що управління державними пакетами акцій переводиться до міністерства, тобто відроджено радянський порядок управління держвласністю. Можна сказати, що тепер помилка чиновника буде коштувати більше, аніж помилка директора підприємства. Можу передбачити, що рішення КС та указ Президента призведуть до неймовірного сплеску корупції, і не лише в сфері приватизації. Стосовно ж зв’язку між залученням інвестицій від приватизації під президентські вибори можна сказати, що в цьому є логіка. Хоча я не впевнений, що чиновники, котрі будуть допущені до конкретного управління держмайном, почнуть грати на боці Президента. Швидше, він ослабив внутрішню адміністративну дисципліну: адже ці люди стануть менш залежні від офіційної зарплати і зможуть робити свій бізнес.

Віктор СУСЛОВ, екс-міністр економіки, фракція «Лівий центр»:

— Однією з найгостріших проблем завжди було питання про управління тими пакетами акцій, які належать державі. Таке управління було постійним предметом протиріч між Фондом держмайна та урядом. Розуміючи проблеми, які стоять зараз перед урядом, таке перепідпорядкування я вважаю правильним. Природно, якщо буде дотримано деяких умов: по-перше, забезпечено прибутки держбюджету від тієї частки майна, яка належить державі (досі цих дивідендів було дуже мало); по-друге, якщо буде зменшено рівень зловживань, котрі були в органах виконавчої влади, і є, ймовірно, зараз. Що ж до політичного аспекту проблеми: указ Президента знаходиться в руслі програмних вимог лівих партій, як і рішення Конституційного Суду. Це означає, що подібні рішення буде підтримано лівими парламентськими фракціями.

Володимир ЧЕРНЯК, фракція НРУ:

Президент «вирішує економічні питання не кращим чином», повідомив депутат агентству Інтерфакс-Україна. Він висловив думку, що введення такого указу може мати негативні економічні наслідки, оскільки може бути зменшений контроль парламенту над процесами приватизації. Крім цього, введення такого указу можна розцінити як повернення до «вертикального» управління економікою».