Гуллівери думки

Світ думок мінливий: одні з'являються, інші зникають. Нерідко зниклі з'являються знову. Думки-ліліпути стають думками-гулліверами, потрібно лише піднятися якнайвище, аби було звідки звучати.

Книжка "В мире мудрых мыслей", 1963 рік. 4 думки Сократа, 10 думок Канта, 20 думок Гегеля. І 62 думки Микити Сергійовича Хрущова.

З ним майже зрівнявся його співвітчизник, Лев Миколайович Толстой, але не дотягнув, на одну думку все-таки не дотягнув. Тепер зрозуміло, хто в нас дзеркало російської революції.

А ось книжка "Мысли о религии", 1962 рік. Тема вузька, спеціальна, тому тут у Микити Сергійовича лише 7 думок. А в Толстого всього лише одна! У Канта - одна! А в Гегеля, у бідаки, й зовсім жодної думки.

Уже на що Сократ розумна людина, але й у нього жодної думки про релігію. Чогось вони цієї теми уникають. А Микита Сергійович не уникає, натому Микиті Сергійовичу жодна тема не страшна.

І раптом... Щось, вочевидь, у світі сталося: всі думки Микикти Сергійовича кудись зникли. У яку книжку не зазирнеш - усі думки на місці, але немає бодай однієї Микити Сергійовича.

Взяти хоч б книжку "Мысли о науке". Про науку у Микити Сергійовича було думок - на воза не вбереш. Взяти хоч би цю: "Розум людини творить сьогодні дива..." Або ось цю: "Створення матеріально-технічної бази комузнізму потребує розвитку науки..." Де вони тепер, ці думки?

Вочевидь між 1963-м та 1965-м роками щось трапилось. Не інакше народився новий гуллівер думки, котрий затьмарив колишнього.

У справді -- народився. Не молода вже людина, але до 65-го жодної думки, а від 65-го - як із рогу достатку. Про ту-таки науку: у Канта 6 думок, у Толстого 8, у Гегеля 9, а в нього, Леоніда Ілліча, цілих 10! Думала людина, не сиділа склавши руки.

Але і його думки кудись ділися. Відкриваєш нові книжки - жодної думки Леоніда Ілліча.

Нічого, без думок не залишимось! Ось уже на зміну йдуть нові гулліреви-думки...