У Гватемалу — без віз

За всю історію українсько-гватемальських відносин, Артуро Дуарте Ортіс став другим послом, який днями вручив вірчі грамоти українському Президенту. В ексклюзивному інтерв’ю «Дню» гватемальський посол, резиденція якого знаходиться в Москві, розповідає про те, які сподівання покладає на Україну уряд Гватемали у відповідь на скасуванням віз для українських громадян. Чи загрожує регіону Центральної Америка «полівіння» у зв’язку з подіями у Венесуелі та обранням президентом екс-комуніста в Еквадорі?

— Співпраця між нашими країнами лише розпочинається. У нас існує дуже цікавий потенціал для співпраці, й саме від нас залежить розвиток відносин. Гватемальці можуть не знати, де знаходиться ваша країна. Я думаю, що те ж саме можна сказати про українців, хіба що, можливо, немало українців може сказати, що це десь у Центральній Америці, близько до Мексики та Нікарагуа. Українці не знають деталей, але, цілком імовірно, знають про ацтеків, майя, про давню культуру в цьому регіоні. І тепер наше завдання полягає в тому, щоб поширювати інформацію про нашу країну в Україні, й навпаки, в Гватемалі — про вашу країну.

— Пане посол, за чиєю ініціативою було запропоновано скасувати візи?

— Україна запропонувала нам підписати угоду між двома країнами щодо скасування віз. Для підготовки такої угоди потрібно чимало часу. У відповідь Гватемала в односторонньому порядку вирішила скасувати візовий режим з Україною, погодившись з тим, що саму угоду можна підписати пізніше. Відтак зараз українці можуть подорожувати до Гватемали без віз. Ще однією доброю новиною є те, що ми домовились з іншими трьома центральноамериканськими країнами: Сальвадор, Гондурас і Нікарагуа теж скасують візовий режим з Україною. І тепер українці можуть подорожувати до чотирьох країн Центральної Америки із закордонним паспортом без візи.

— Які ви бачите перспективи розвитку відносин між нашими країнами?

— Перш за все, мова може йти про культурний обмін: народи мають знати один одного. По-друге, це торгівля. Ми можемо обмінюватися товарами, які виробляються в наших країнах. Але якщо ми не створимо дух довіри між нашими країнами, то у нас не буде достатньо впевненості, щоб підтримувати торговельні відносини. А якщо ми краще знатимемо один одного, то в нас з’являться можливості для розвитку торгівлі. По-третє, це сфера політичного співробітництва. Ми живемо у важкі часи, всі говорять про кризу, але вже сьогодні треба думати про те, як ми будемо співпрацювати після закінчення кризи. Мова може йти про співробітництво в гуманітарній сфері, а також у галузі охорони довкілля.

— Пане посол, чи не вбачають у вашій країні загрози в зростанні популярності соціалістичних рухів у країнах Латинської Америки?

— У нашій країні існують різні політичні течії. Зміщення вліво, яке відбувається в даний момент у Латинській Америці, в Гватемалі розглядається як нормальний цикл, як реакція на бідність, у якій перебувають люди в цьому регіоні. Я б не сказав, що Гватемала повністю поділяє чи відкидає все те, що відбувається у Венесуелі. Все залежить від того, про яку тему говорити. Ми дуже дружньо ставимося до президента Чавеса. Ми дуже уважно спостерігаємо за його ініціативами, зокрема, ініціативою щодо заснування регіональної організації, яка займалась би нафтою, що дуже важливо з огляду забезпечення необхідними енергоресурсами. У нас, справді, є чимало прихильників соціалістичних ідей Чавеса, який будує соціалізм XXI століття. У цьому плані наш президент Альваро Колом є досить поміркованим. Йому вдалося водночас бути близьким до Чавеса і відкритим до інших тенденцій у регіоні.

— Тобто «полівіння» не несе ніякої загрози Гватемалі?

— Загроза може виникнути. Якщо проблеми з бідністю й соціальною несправедливістю будуть продовжуватися, то ще більше урядів у Латинській Америці ставатимуть соціалістичними й займатимуть антиамериканську позицію. Адже іноді легше звинувачувати інших, зокрема, США й Захід у тому, що власний народ бідний.

Гватемала має дуже велику проблему — наркоторгівлю, що привносить багато нестабільності у нашу країну. У такій ситуації ми повинні співпрацювати зі США, щоби зменшити наркотрафік через територію нашої країни. Ми вважаємо, що перехід на антиамериканські позиції буде контрпродуктивним. Ми не зможемо самі контролювати весь потік наркотиків, зброї, нелегальних грошей.

— Чи розуміють гватемальці небезпеку популізму, до якого закликає більшість прихильників соціалістичної ідеї? Адже, перш ніж ділити щось, потрібно це створити чи виробити.

— Гватемальці це розуміють. Навіть бідні в нашій країні не просять в уряду грошей, землі. Вони важко працюють, щоб вижити, їм часом бракує їжі, коштів, знань, багато чого. Їхня праця не дуже продуктивна і це одна з причин бідності. Але я не думаю, що вони борються за те, щоб прийшов уряд, який буде їм все поставляти, а вони тим часом спатимуть. Якщо гватемальці хочуть змін, то це стосується довкілля, в якому вони працюють, збільшення продуктивності праці.

Довiдка «Дня»

Республика Гватемала знаходиться в Центральній Америці, є однією з найбільших центральноамериканських республік. Чисельність населення 13 млн. чол. Гватемала — президентська республіка. За конституцією 1985 року, керівником держави та уряду є президент. Вищий законодавчий орган — однопалатний Конгрес Республіки (158 депутатів), обирається, як і президент, на чотири роки. Головними статтями експорту Гватемали є кава, цукор, банани, кардамон, кукурудза, нафта, текстиль і трикотаж; а імпорту — автомобілі та промислові товари.