Українська хата на Європейській вулиці

Якось мені трапилась на очі китайська гострилка олівців, виготовлена у вигляді маленького глобусу. Здивувала ж мене не її оригінальність, а те як китайці сприймають нас, українців, а точніше всю європейську частину Радянського Союзу, що пішов у небуття. Так ось, Європа на цьому маленькому глобусі закінчувалася на колишніх західних кордонах СРСР, далі на схід все було позначено як Азія?!

Що це означає? На мій погляд, поява такої гострилки є не результатом географічного невігластва її виробників, а відсутністю нашого власного обличчя у світовому натовпі народів, розчинення нас у азійськоподібній масі російськодухого, російськомовного населення Російської Радянської імперії. Китайці лише зафіксували на пластику те, чим ми є насправді.

Прикро, але поки що це є так. Проте це не безнадійність і з цього є вихід — європейський вибір. Але ж все-таки що це?

На мій погляд, у першу чергу, це національне самоствердження, зміцнення почуття власної національної гідності, тобто отримання, нарешті, власного, гідного обличчя. Шлях у Європу — це шлях національного самоусвідомлення, національного державного самостановлення, позбавлення почуття другорядності, провінційності (у нашому випадку — «малоросій ства»), відчуття належності до світової культури та світового етносу, зруйнування самоізольованості, самосхвалення і самозакоханості як наслідків «залізної завіси».

Разом з тим, цей шлях несе і ряд негативних чинників, які, до речі, проникають у наше життя набагато швидше, ніж позитивні. Це, як не дивно, згасання національного обличчя буденного життя, заміна його російськості американiзацією. Розбещеність, брутальність, побутовий бруд і аморальність, підняття культу сили та насильства на рівні пересічного громадянина до рівня оціночного показника життєвої здатності. Втрата, особливо молоддю, загальнолюдських цінностей: доброти, поваги до старших та один до одного, людяності тощо. Піднесення грошей (та до того ж іноземних) до рівня загального універсального мірила. Прагматизація міжлюдських стосунків, повільна заміна духовного спілкування діловими контактами. І цей перелік можна продовжувати, продовжувати і продовжувати...

На перший погляд може скластися враження, що негативних аргументів я навів більше, ніж позитивних, проте це лише поверхове сприйняття проблеми європейського розвитку. Вся складність цієї проблеми полягає у тому, щоб ми не зробили звичайну, механічну заміну «азійського ідола» на «німбоносного європейського бога», чим би засвідчили свою нездатність і неісторичність, поглинувши при цьому весь тягар побічних негативних явищ, притаманних перехідним періодам, і не скориставшись можливостями, що відкриваються.

Європейський вибір — це не звичайний поворот зі Сходу на Захід, це поворот до вільного, рівного розвитку. Це не бездумне копіювання (і більшою мірою негативного, як легшого) західного життя, а побудова своєї української хати на широкій і світлій Європейській вулиці.

Олександр ЛЯШЕВ,
смт Десна, Чернігівська обл.