«Скільки позитивних емоцій від годування птахів!»

Цього тижня Президент України Віктор Янукович прийняв відставку Миколи Азарова, а разом із ним і всього складу Кабміну. В Україні з початку тижня погіршилися погодні умови, а в Севастополі декілька разів було оголошено штормове попередження. «День» поспілкувався з севастопольцями про те, чим живуть і за що вболівають жителі білокам’яного міста.

Лариса АДОНІНА, кандидат філологічних наук, доцент, викладач російської мови у Севастопольському міському гуманітарному університеті:

— Цього тижня в моєму житті було дуже багато приємного й позитивного. По-перше, в понеділок я отримала свою нову книжку, яка називається «Морфеміка та словотвір» — це надзвичайно радісна для мене подія; по-друге, я склала іспити на водіння, і це для мене є справжнім святом; по-третє, цього тижня я побувала в Києві, отримала багато позитивних емоцій. Взагалі, кожна поїздка дуже підвищує настрій, оскільки це дає змогу дещо розвіятися, відвідати знакові місця — пам’ятки архітектури, музеї, побувати у дивовижних соборах. Звичайно, будь-яка поїздка дає людині змогу розвиватися, але це ще не все: в Києві був хороший розпродаж, і мені вдалося купити дитині гарну курточку, що, безперечно, дуже радує. А щодо поганого, на щастя, такого майже не було цього тижня. Поганим для мене було тільки одне — нагнітання обстановки навколо зарплати, яку обіцяли затримати, університетом ширилися такі чутки. Але, на щастя, цього не відбулося — її виплатили вчасно.

Альона КИЯШКО, студентка:

— За цей тиждень я нарешті почала розуміти, що на мене чекає, яким буде моє майбутнє, і почала визначатися, хочу я бачити таке майбутнє чи ні. Останнім часом я зрозуміла, що бути вчителем — це не так уже й погано, через це вважаю, що обрала правильний шлях. А погане для мене — це те, що у мене зараз такий вік, коли проблеми, які раніше мене взагалі не стосувалися, зараз стають надзвичайно актуальними: передусім, це конфлікти з батьками, інколи — з друзями. Це мене найбільше засмучує.

Нелля БЛОЩАНЕНКО, пенсіонерка, колишній лікар-терапевт:

— Цього тижня я була прикро вражена тим, що людина, яка пройшла за списками ВО «Свобода» до парламенту, яка є досить відомою в Україні, оскільки тривалий час працювала журналістом, імені якої не хочеться називати, дозволила собі антисемітські висловлювання. На мій погляд, це є неприпустимим. Якщо це сказав би хтось малограмотний, напевно, ті люди, які б почули це, зрозуміли, що особа просто недостатньо вихована, а може, й взагалі не вихована, не знає історії. І на цьому можна було б ставити крапку, оскільки ця історія була б вичерпана. Але, вибачте, коли це говорить народний депутат, який є представником законодавчої влади в Україні й у майбутньому займатиметься законотворчістю, то це не просто неприпустимо, це жах, оскільки де гарантії того, що цей депутат не внесе до Верховної Ради законопроект про виселення євреїв або росіян, або ще якогось народу, який не сподобається йому, припустимо, кольором шкіри чи ще чимось? У цивілізованій країні такі висловлювання неможливі. Я сама цікавлюся політикою й багато за що поважаю ВО «Свободу», передусім за їхню ідейність, зрозуміло, що ніхто з її представників ніколи не буде так званою тушкою, тобто не продасться за гроші, не зрадить інтереси своїх виборців, і це, на мій погляд, є величезним плюсом. Але також у партії є дуже багато мінусів, про які я сказала. Це дуже небезпечно, оскільки всі конфлікти завжди починаються на національному ґрунті. На мій погляд, ВО «Свобода» має це нарешті усвідомити і вибачитися за образливі висловлювання свого представника. Тільки тоді в них може бути політичне майбутнє. А якщо вони і далі використовуватимуть таку образливу риторику, це може призвести Україну до конфліктів і різних непорозумінь з європейськими державами. Весь світ отримав уроки з минулого, з історії... Я хочу, щоб моя країна була європейською державою, в якій кожну людину, незалежно від походження, віри, політичних уподобань, поважали, цінували і, звичайно, щоб вона мала гідну заробітну плату, це в наш час, насправді, дуже важливо.

Щодо хорошого, то можу сказати, що людина завжди має сама створювати собі настрій, що я, власне, й роблю. На відміну від нашої держави, яка, на превеликий жаль, на це просто не спроможна. Щоранку я годую горобців. Птахи злітаються до мого підвіконня з прилеглих дворів, знаючи, що тут їх чекає або просо, або зварена каша. Ви навіть не уявляєте, скільки позитивних емоцій приносить мені годування птахів! Знати, що ти рятуєш від голоду живих істот, а вони щоранку тобі віддячують своїм співом — це насправді велике щастя. Ще щодо хорошого можу додати, що вчора вже прикрасила штучну ялинку, і тепер у мене вдома новорічна атмосфера, що, безперечно, надихає. Чекаю Нового року, позитивних змін, передусім, у житті нашої країни. Якщо в Україні все буде добре, все буде добре і в кожного з нас.

Раїса ФЕДОРЕНКО, логопед, член Союзу українок Севастополя:

— Найбільш яскравою подією цього тижня для мене стала поїздка в Ялту на могилу відомого українського письменника Степана Руданського. Цього автора пам’ятаю ще зі шкільних підручників. Останнім часом, на жаль, мало читала його твори і тепер почула багато цікавого про його творчість, дізналася невідомі мені раніше факти з життя митця і, найголовніше, побувала на могилі письменника. Для мене це — найяскравіша подія цього тижня. Щодо поганих новин, то цього тижня нам повідомили, що безнадійно хвора одна близька людина в нашій родині, це найсумніше.

Дарина ОВЧИННИКОВА, вчитель англійської мови:

— Найприємнішою подією цього тижня для мене стало написання моїми дітьми твору про їхній похід на пікнік. Ця робота їх дуже зацікавила, і вони творчо підійшли до написання. Перевіряючи зошити, я побачила, що роботи надзвичайно цікаві та грамотні. Перечитуючи твори, я зрозуміла, що мої учні насправді дуже талановиті. Тож такі завдання необхідно давати їм якомога частіше. А щодо поганого, можу сказати, що найнеприємнішою для мене новиною стало те, що я набрала декілька зайвих кілограмів.