Весна на носі

Зими залишилося зовсім трішки — на самому денці. Але вона встигла добряче всіх втомити. Черкащани радять набратися терпіння, читати цікаві книжки, слухати спів птахів та радіти можливості саморозвитку. Словом, розповідають, як рятуються від зимової депресії і чого чекають від весни.

Юля КНЮПА, тренер у сфері неформальної освіти:

— Я вперше організовувала робочу зустріч для своїх колег із «Майстерні громадської активності» в Черкасах. Оскільки люди їхали заради неї з Харкова, Донецька і Києва, хотілося влаштувати все якнайкраще. Зіткнулася з тим, що багато закладів громадського харчування в місті не хочуть надавати елементарні документи для звітності (свідоцтво про реєстрацію та сплату єдиного податку) на додаток до рахунків за обіди й вечері. Мене це наштовхує на думки про чистоту їхнього бізнесу. Взагалі, ця зима для мене стала періодом саморозвитку і навчання, оскільки я пройшла декілька тренінгів і на додачу мала час на читання. Зима, як не дивно, не спровокувала депресію, а стала порятунком від неї. Спокій і затишок вечорів, коли погода не дуже сприятлива для прогулянок, — саме те, що «вилікувало» мене.

Роман КУЧЕРЕНКО, голова циклової комісії економічних дисциплін Канівського еколого-інформаційного технологічного коледжу:

— Останній тиждень, так само, як і попередній, пройшов під загальним гаслом «Депресія триває». Причому на всіх рівнях — від психічного стану до стану української економіки. І якщо перше звично повторюється після новорічних веселощів, то друге викликає велике занепокоєння. Таке відчуття, що тоненька ниточка нашого добробуту критично натяглася під вагою низки зовнішніх та внутрішніх несприятливих чинників і от-от порветься. Здається, лишилося тільки питання «коли?» Влада звично робить вигляд стриманого оптимізму, опозиція, навпаки, згущує песимістичні фарби, а невблаганні цифри свідчать, що українське господарство повільно, але впевнено сповзає у депресивне болото. Тренд економічного зростання свідчить про можливість повного припинення економічного зростання у 2013 році. Що робити? Думаю, слід готуватися до гіршого. Як? Нарешті прислухатися до себе, приділити увагу рідним та близьким, на яких раніше вічно бракувало часу. І почитати щось стимулююче. Я якраз минулого тижня прочитав дві книжки монаха-ієзуїта Ентоні де Мелло — «Коли Бог сміється» та «Молитва жаби». Для подолання передвесняної депресії рекомендую всім.

Алла ЮРКОВСЬКА, керівник проектів Черкаської обласної організації Комітету виборців України:

— Порадувало, що наша біатлоністка Олена Підгрушна стала чемпіонкою світу в спринті у чеському Нове-Место. Натомість засмутила інформація про те, що з першого березня набуває чинності ліцензування імпорту лікарських засобів, і що українців закликають запасатися ліками. Це як та крапля в переповнену чашу, ще більше посилило зимову депресію: Ще й діти захворіли... Немає відчуття того, що весна наближається. Для мене весна починається тоді, коли я чую цвірінькання пташок. Зимова тиша раптом закінчується і пташки починають «перемовлятися» між собою. При цьому абсолютно незбагненно порожніє годівниця, яка «мовчить» навіть тоді, коли на ній одночасно сидить декілька десятків горобців та синиць. Птахи ховаються, але починають співати. Зараз такого немає. Хмари тиснуть на психіку. Коли вже зовсім стає неможливо відволіктися від зимової хандри, я починаю уявляти собі свій садок. Квітневої днини, коли листя ще рясно не обліплює дерева і крізь віти цілий день пробивається сонце, люблю стояти і дивитися на те, як прокидається моя земля. Майже фізично відчуваю, як починають пробиватися тюльпани і фрезії, як набираються сил рослини, які я побачу лише в кінці травня. Але цей момент пробудження настільки потужний, що навіть в уяві дає мені позитивний заряд. І я точно знаю, що весна буде.

Юлія ГОНЧАР, голова Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка при Спілці письменників України:

— Отримала угорську візу, тож зустічатиму весну в Будапешті в Міжнародній академічній школі. Наше літературне об’єднання імені Василя Симоненка, що діє при обласній організації Національної Спілки письменників України, оголосило літературний конкурс для шкільної та студентської творчої молоді під девізом «Велична пані Кішка», присвячений першоберезневому Дню котів. Також разом із письменниками з усієї України готуємо серію онлайн радіоефірів «Усе починається з кохання» до Дня святого Валентина, які пізніше можна буде переглянути у групі у Facebook.

Інна НАЛИВАЙКО, студентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького:

— Із останнього, що вразило у світовому масштабі — відмова Папи Римського від посади. Такий безпрецедентний випадок. Перший, здається, в історії. Із черкаських подій — зустріч із письменником Андрієм Кокотюхою. Знаю, це взагалі неважливо для когось, але приємно, що до Черкас приїжджають письменники. Якось цікавіше стає жити в цьому місті. Та і взагалі приємно слухати людину, котра має що сказати. Зима закінчується, і це вже щастя. Не люблю цю пору року, тому дуже чекаю на весну. Так вірю у те, що не буде морозів, що навіть побилася об заклад із друзями! Від зимової депресії «лікуюся» роботою. А ще читаю щось чи вишиваю. Намагаюся частіше зустрічатися із друзями. Вони, як ніхто, розрадять. Від весни очікую легкості, бо коли стає тепліше, то якось легше жити, дихати, творити...

Юлія ЖАДАН, поетеса:

— Організувала зустріч однокласників з нагоди 15-річчя закінчення школи. Нас було шістнадцятеро. Побували у рідному класі, подарували школі невеликий подарунок, зустрілися з учителями. На жаль, наша класна керівничка не дожила до цього дня. Рік тому вона померла, тому ми разом відвідали її могилу, понесли туди квіти. Загалом, зустріч вийшла дуже теплою, було багато тих однокласників, із ким не бачилися з дня закінчення школи. Я вважаю, що такі зустрічі слід обов’язково проводити. Лишати усі справи, і раз на кілька років приїздити, бачитися, разом згадувати. Ці емоції дуже багато вартують, адже шкільні роки — один з найпрекрасніших етапів життя.

Тим часом, лютого лишилося вже зовсім трішки — хочеться скинути з себе зимовий одяг, вдихнути весняого повітря. Не знаю, що таке «зимова депресія», бо постійно маю чим зайнятися. У мене двоє маленьких дітей, а це колосальний антидепресант і стимул до життя. Крім того, я фотограф — знаходжу прекрасне у будь-якій погоді будь-якої пори року.