Малому бізнесу та містам дали шанс

Глава держави Віктор Янукович в кінці минулого тижня підписав закон, який дозволяє міжнародним фінансовим організаціям випускати облігації в національній валюті України. Нагадаємо, що народні обранці прийняли поправки до закону «Про цінні папери та фондовий ринок» (про емісію облігацій міжнародних фінансових облігацій (МФО) ще 4 липня. Закон набуде чинності через 60 днів після опублікування. «Цей закон — результат компромісу між міжнародними організаціями та урядом і НБУ», — зазначав під час прийняття закону голова підкомітету профільного комітету Антон Яценко. За його словами, найбільш реальні плани з випуску таких облігацій має ЄБРР.

Нагадаємо, що відповідно до закону, МФО можуть випускати процентні або дисконтні облігації в порядку, визначеному Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) виключно шляхом публічного розміщення на українських фондових біржах, які за результатами конкурсного відбору були включені НКЦПФР до затвердженого нею переліку. Закон визначає, що зібрані в національній валюті гроші використовуватимуться на території України для фінансування реального сектору економіки.

В ЄБРР вже кілька років б’ються над втіленням в життя цього механізму. Нагадаємо, що 20 червня 2013 року Київ вже відвідувало найвище керівництво ЄБРР і на зустрічі з Президентом України активно обговорювало це питання. Тоді високі гості з центрального офісу ЄБРР запевняли пресу, що після підписання законопроекту Януковичем справа лишиться за малим — налагодити техніку кредитування. Оскільки ж процес схвалення проекту в ЄБРР триває як мінімум три-чотири місяці, то під час того візиту називалися дата не раніше жовтня. Втім, як розповідають джерела «Дня», наразі до кінця року банк не поспішатиме з виведенням облігацій в обіг, бо ще лишилось чимало технічних питань. На уточнююче запитання «Дня» щодо обсягів гривневого кредитування директор Департаменту кредитування в місцевих валютах ЄБРР Андре Куусвек, під час прес-конференції в червні, відзначив: «У Росії обсяг кредитів у рублях, які видає ЄБРР, становить приблизно 30% від загального фінансування. Думаю, що 25-30% від обсягу фінансування в Україні ми могли б надавати у гривні». При цьому Куусвек підкреслив, що вартість кредитування відштовхуватиметься від ставки KievPrime плюс маржа. А новопризначений директора ЄБРР в Україні Шевки Аджунера тоді пояснив, що кредитування у гривні буде спрямовано перш за все на малий і середній бізнес і дозволить знизити ризики для українських підприємств.

Чим обернеться для української економіки та бізнесу зняття гривневого табу на випуск внутрішніх облігацій для міжнародних фінансових організацій? Про це «День» запитав потенційних учасників гривневого кредитування та фінансистів.

«ВІН ПОЗИТИВНО ВПЛИНЕ НА РЕАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ»

Антон УСОВ, провідний радник «Європейського банку реконструкції та розвитку України»:

— Будь-які дії влади в цьому напрямку схвалюються. Адже кредитування в національній валюті — та річ, яка мала відбутися багато років тому. Ми багато років працювали з українською стороною в цьому питанні і раді, що нас почули. Сподіваємося, що це буде не просто новий закон, а й що він позитивно вплине на реальну економіку. Гроші від потенційного випуску гривневих облігацій можуть піти на два напрямки: на кредитування малого і середнього бізнесу та на муніципальні проекти. В якій черговості і як їх виділятимуть? Це буде відомо після того, як вирішаться всі технічні питання.

«ПОЗИТИВНО ВПЛИВАТИМЕ НА ДИСЦИПЛІНУ ТА ЕТИКУ ПОВЕДІНКИ ІНШИХ ГРАВЦІВ НА ГРОШОВОМУ РИНКУ»

Борис СОБОЛЄВ, голова ради «Українського кредитно-банківського союзу»:

— Позитивно, бо ці фінансові посередники, що отримали таке право, мають найвищий кредитний рейтинг на світовому ринку. Вищий, ніж суверенний рейтинг України. Що це означає? З’являється кредитор, який зможе зібрати гривню в найбільш доступній формі і за нижчими відсотками видати її на тривалий термін. А якщо Україна ще й отримає статус асоційованого члена і приєднається до зони вільної торгівлі з ЄС і поліпшить інвест-клімат, то позики від таких МФО будуть найдешевшими і найдовшими в Україні. Відтак відкриється можливість для кредитування інфраструктурних об’єктів (доріг, залізниць, авіаційних об’єктів), чого у нас зараз фактично немає, або ж здійснюється, але в малих обсягах за рахунок іноземних кредитів. Можна очікувати, що міжнародні фінансові організації зможуть прив’язуватися до ставки реальної інфляції. Чому це важливо? Бо впливає на вартість і тривалість кредитів. Зважаючи на нинішній показник інфляції, ставка кредиту може бути 3—5% річних, а тривалість позики зросте до 3—5 років. Зараз частка довгострокових кредитів у діючій системі — близько 1%. Важливо також, що на грошовому ринку з’явиться конкурент для державних банків та НБУ, який зможе успішно конкурувати на ринку коротких грошей і, загалом, позитивно впливатиме на дисципліну та етику поведінки інших гравців на грошовому ринку України.

«ЦЕ ПОЛІПШИТЬ  ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ІМІДЖ КРАЇНИ В ОЧАХ МІЖНАРОДНОГО  БІЗНЕСУ»

Олександр ОХРІМЕНКО, президент «Українського аналітичного центру»:

— Радикального впливу ринок від цього навряд чи зазнає. Адже ЄБРР (за попередніми даними, озвученими в пресі) планує незначні обсяги гривневих облігацій — в межах 100—120 мільйонів гривень. А в Україні загалом видано 700 мільярдів всіх кредитів, при чому місячна кількість видачі кредитів становить приблизно 100 мільярдів гривень (з врахуванням того, що одні кредити беруться, інші повертають, інші перекредитовуються). Тому 120 мільйонів — це дуже мало. Я би сказав, що ЄБРР зробить першу розвідку на український ринок. Безумовно, вона потрібна. А в перспективі такий механізм дійсно може бути ефективним і дієвим. Залучені кошти найпевніше підуть на мікрокредитування (енергозбереження, інноваційні та інфраструктурні проекти). Втім, вплив на ринок все ж буде. І полягатиме він у наступному: це поліпшить інвестиційний імідж країни в очах міжнародного бізнесу, бо буде очевидною співпраця з міжнародною фінансовою організацією. А це, як відомо, морально впливає на інших потенційних інвесторів.