Про «українську проблему»

Учора гостем «Дня» став відомий науковець, постійний автор історичних розвідок на шпальтах нашої газети та голова правління Фундації імені Олега Ольжича Сергій КОТ.

Історик взяв участь у створенні нової книжкової серії Бібліотеки газети «День» «Бронебійна публіцистика», написавши передмову до однієї з 15-ти книг, яка присвячена визнаному археологу та яскравому публіцистові Олегу Ольжичу. Власне, вчора Сергій Кот отримав свій авторський примірник з підписом Лариси Івшиної. Навіть коротка зустріч головного редактора «Дня» та пана Сергія не обійшлася без розмови на гострі для суспільства теми, зокрема, йшлося і про політичну ситуацію кінця 1990-х, відлуння якої і дотепер відчутне у суспільстві.

Цікаво, що пан Сергій свого часу віднайшов низку доповідей про Україну британського журналіста Ланселота Лоутона, який ще у 1930-х роках говорив про визначну роль нашої країни для майбутнього всієї Європи. Як розповів гість редакції, першу доповідь Лоутон виголосив у Палаті громад британського парламенту — саме після проголошення цієї доповіді, на думку історика, й почало формуватися проукраїнське лобі у Британії.

«Ланселот Лоутон спробував розвернути британську політику в бік розуміння значення України для історії цілої Європи», — вважає Сергій Кот. До книги, автором-упорядником якої він є, включено свого роду пророчі слова: «Було б лицемірством заперечувати, що незалежність України так само важлива для нашої держави, як і для спокою в усьому світі. Проблема надто довго ігнорувалася — просто тому, що розглядати її, а тим більше намагатися вирішити — справа дуже клопітна. Але ця проблема, що має глибокі й заплутані історичні корені, сьогодні набула безпрецедентної гостроти... Миру не буде доти, доки українська проблема не знайде належного вирішення».

Як говорить Сергій Кот, «Європа поступово доходить до розуміння тих речей, про які говорив Лоутон. Він першим звернув увагу на історію та стратегічне положення України, більше того, відкрито зазначив, що Україна завжди була частиною Європи, що це східний форпост європейської цивілізації. Якби не зміна політичного курсу наших політиків, ці речі б уже практично справдились і реалізовувались. На жаль, нас знову тягнуть у колиску «трьох братніх народів». Сьогодні у Росії вже є два міфи — один для Білорусії та України, другий — для Казахстану і Туркменістану. Сьогодні Росія вже готова відхрещуватись від першого міфу на користь другого, адже за азіатськими країнами — газ і ресурси, а ми все ще співаємо про «колиску братніх народів». Вибори, що наближаються, — це критичний момент для України, адже за ними обов’язково слідуватиме вибір політичного курсу. Помилка може стати загрозою незалежності».