Перейти до основного вмісту

Наталія МАРЧЕНКО, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ, критик та ініціатор присвяченого дитячій літературі проекту «КЛЮЧ»

08 січня, 13:42
Фото facebook.com Mariia Semenchenko

1. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ і Україну? Які з них — на краще, які — навпаки?

Найбільш показовою віхою у поступі людства до вилюднення став у 2013 році Майдан. Але він є, на мою думку, саме віхою – ЗНАКОМ, який засвідчив, що накопичення людяності в окремо взятій людині при певних граничних значеннях перетворює громаду на спільноту, створюючи замість зовнішніх «державних» зв‘язків – внутрішні, обумовлені самою природою людини.

І цей процес незворотній. І так само невідворотний. Просто, ми перші. Власне, Майдан, за великим рахунком, – це звільнення спільноти особистостей від диктату монополій. І байдуже, йдеться про місцеві «сім‘ї», корпорації, «світові бренди» чи «світові церкви»… Дана Богом свобода волі, здається, вперше реалізується людьми в таких масштабах як свідомий спільний рух до вилюднення, до не спротиву злу насиллям, до утвердження Добра його примноженням за рахунок власних сил і чину.

Мені здається, що сьогодні Майдан – вища форма людяності, засвідчена будь-ким у XXI столітті. Але подією, що безпосередньо призвела до появи Майдану, є, безперечно, побиття владою людей. Саме факт безпідставного кричущого публічного фізичного приниження безневинних – старих і малих – буквально підірвав дрімаючий у народові України Дух…

2. Яка подія в житті країни за рік, що минає, стала найважливішою особисто для вас?

Насправді, певне, нічого того б не сталося (не було б чому вибухати), коли б упродовж минулого року, й років попередніх сотні публічних, а ще більше – малознаних людей не витворювали навколо себе «людського світу» – дорогих їх серцю товариств, громад, клубів, спілок – усіх тих розмаїтих «пазликів» громадянського суспільства, де тільки й може у всій повноті виявитися істина, не спотворена «державними» чи «корпоративними» інтересами внутрішня потреба людини у добротворенні. У 2013 р. найбільш знаменною подією в цьому сенсі для мене став XX-й ювілейний Форум видавців у Львові. Саме там, як ніде інде, вже відчувалася наявність природного внутрішнього зв‘язку між тисячами людей, які Є людьми, які ПОТРЕБУЮТЬ слова, які ЗДАТНІ любити свою землю й СПРОМОЖНІ дати раду собі та світові довкола…

Думаю, справжня демократизація українського суспільства і розпочалася саме з відродження у ньому ідеї книжності як права на свободу духовного буття й самореалізації.

Найбільш повно цей процес захопив наймолодших, бо навіть повністю поглинуті телевізією, поховані у звалищах старих книжок і стереотипів дорослі купували дітям нові книжки. А дитяча книжка в кожному поколінні – це завжди ковток майбутнього.

Ось чому сьогодні Майдан, насамперед, – спільнота молодих, і так само спільнота книжних. Тому і відповідь на «питання Майдану» покликані дати насамперед Вчителі та Книжники. Можливо, саме тут і сьогодні з них спитається, як ніколи досі, і їм буде відпущено повною мірою.

3. Поділіться прикладами ситуацій або людей, які додають вам сил та оптимізму.

Найбільше сил і оптимізму мені завжди й нині додають діти. Саме їхнє життя (особливо, коли дорослі не спотворюють його власними амбіціями, страхами й ілюзіями) найближче до того, що бачиться мені «життям людським» у Божому сенсі. Діти завжди прокидаються зі щирою вірою у щасливість майбутнього дня. Діти невтомно та зі щирим захопленням трудяться, втілюючи свої сьогочасні мрії та плани. Діти відверті у почуттях і всепрощаючі в любові. Головне, дітям більш цікаво, що буде далі на шляху, ніж розбиті вчора коліна. Тому вірю, що світ нашої мрії можна побудувати лише одним чином – заклавши план його побудови в душі наших дітей. А для цього, дорослішаючи, треба мріяти і, навіть тонучи в дрібноті буденності, тримати дітей «над головою»…

4. Автори, статті, проекти газети «День», які вирізнялися 2013 року

Серед здобутків газети «День» важко відзначити когось одного чи лише певний матеріал. Це видання, як і його колектив, повсякчас сприймається цілісно як витвір спільноти однодумців. Але з власних уподобань можу назвати проект «Україна Incognita», зокрема «Музеї онлайн», а також виважені фахові матеріали, присвячені книзі для дітей, Марії Семенченко.

 

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати