Про що не говорить НАК «Нафтогаз»?

Січень, що добігає кінця й зазвичай дає слабкі, але все-таки підстави для прогнозів, показав, що рік буде дуже складним і, можливо,  навіть гіршим за минулий. Сумний сигнал надійшов не з Москви, як найчастіше буває, а з Брюсселя, де давав прес-конференцію за підсумками саміту Росія—ЄС президент Росії Володимир Путін.

Саміт, схоже, став для нього досить вдалим хоча б тому, що в ЄС погодилися вести двосторонні переговори з Росією при укладанні угод про зони вільної торгівлі з країнами Східного партнерства. Путін, напевно, розглядає це як успіх його дипломатії. А крім того, попереду зимова Олімпіада в Сочі, й Путіну зараз важливо (щоб залучити туди туристів) бути «білим і пухнастим». Саме цим багато в чому пояснюються здійснені російським президентом обіцянки: мовляв, і зниження ціни на газ і кредит — це не допомога уряду України, а допомога українському народові.

Тому Путін не переглядатиме торішні грудневі угоди навіть у тому випадку, якщо до влади в Україні прийде опозиція. «На жаль, — продовжував Володимир Володимирович, — у державній українській компанії НАК «Нафтогаз України» накопичився дуже великий борг — $2,7 мільярда з серпня минулого року. І ми домовилися про те, що цей борг буде погашено. І в ході того, що ми надаємо кредити, і за рахунок того, що ми знижуємо ціни на енергоносії. Але поки цього не відбувається. Українська сторона просить ще раз перенести платежі». «Гірше те, що, як сьогодні вранці мені повідомили, — додав він, — українська сторона просить нас дати відтермінування навіть за платежами цього року за газ, отриманий за зниженими цінами. Але це складна дуже ситуація для нас самих, для економіки «Газпрому», оскільки ці доходи закладені в його інвестиційні плани».

Останнє словосполучення Путін не розшифрував, але зрозуміло, що до цих планів передусім входить будівництво Північного й Південного газових потоків, які Росія (тепер уже майже без заперечень з боку Євросоюзу) будує в обхід України. «Але це все робочі моменти, — продовжував свою олімпійську казку Путін, — і ми будемо з нашими партнерами на Україні, хоч би хто очолив український уряд, з ними вестимемо діалог».

Проте експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук упевнений, що підбадьорливі заяви президента Росії про збереження низької ціни на газ (268,5 дол. за 1000 куб. м) для України в разі формування опозиційного уряду — не привід для радості. Насправді новосформований Кабмін у першу чергу чекає продовження переговорів з «Газпромом» і Росією. І ці переговори будуть, як і всі попередні три роки, — не менш важкими, зазначає експерт. За його словами, Путін уже окреслив «перше» складне енергетичне питання 2014 року — попросила перенести оплату газу, спожитого 2014 року.

«Другим» питанням стане обговорення виконання газового контракту в частині обов’язкової закупівлі 52 млрд кубометрів газу. Адже про зниження закупівлі газу в «Газпрому» до 33—35 мільярдів кубометрів домовлялися з урядом Миколи Азарова.

«Третім» питанням стане доля ГТС України. Корольчук має на увазі, що визначальним чинником при цьому можуть бути гарантії (або їх відсутність) за обсягами транзиту російського газу в ЄС через Україну. «І вже потім, — як вважає експерт, — мова піде про створення газотранспортного консорціуму. Інакше Росія домовиться з ЄС про підтримку «Південного потоку», що в майбутньому може призвести до втрати Україною як мінімум 30 млрд куб. м російського транзиту»... «Для України — і влади на чолі з Президентом Віктором Януковичем, і опозиційним силам, — має стати показовим «свіжий» компроміс ЄС і Росії щодо газопроводу OPAL, що є продовженням «Північного потоку». Як виявилося, ЄС може робити винятки з третього енергопакету. Винятку може добитися «Південний потік», а не українська ГТС», — попереджає Корольчук.

Він також звертає увагу на можливі наслідки невиконання Україною своїх зобов’язань щодо плати за російський газ, вказуючи на те, що замість Путіна на відповідне запитання відповів перший віце-прем’єр уряду Росії Ігор Шувалов: «Якщо український уряд, хоч би яким він став після свого формування, оголосить про інший повістку, про інші пріоритети, тоді для нас це буде, напевно, приводом для того, щоб переглянути домовленості. Але в межах тих домовленостей, які є, для нас важливо виконувати всі свої зобов’язання». Досить пригадати газові кризи 2006 і 2009 рр., нагадує експерт, щоб зрозуміти, що Росія не займатиметься добродійністю на газовому ринку України. Тому якщо Росія не порозуміється з новим урядом, то Україні варто готуватися до підвищення ціни на газ. У гіршому разі — вже з другого кварталу 2014 року. На думку Корольчука, питання енергетики й газових взаємин з Росією буде одним з найвідчутніших, оскільки воно поки що визначає стан і «градус здоров’я» економіки України.

Та все ж, чому, отримавши знижку на російський газ, наша країна просить ще одну розстрочку? От як пояснюють цю ситуацію експерти «Дня».

Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ, незалежний енергетичний експерт:

— У країни немає для цього грошей. Населення платить, але за газ внутрішнього видобутку. А «Нафтогазу» не компенсували різницю в тарифах теплокомуненерго — за минулий рік 10 мільярдів гривень. І ще стільки ж, близько 10 мільярдів висить борг безпосередньо теплокомуненерго. Я не виключаю, що остання цифра виникла через те, що бюджет не компенсував теплокомуненерго різницю в їхніх тарифах. Але головна причина в тому, що не працює внутрішній ринок, тому й розраховуватися за січень нічим. А кредитуватися й поповнювати статутний фонд за рахунок ОВДП «Нафтогаз» уже більше не в змозі — ніде позичати.

 Геннадій РЯБЦЕВ, директор НТЦ «Психея»:

— Я думаю, свіжі, січневі проблеми «Нафтогазу» пов’язані з тим, що державний бюджет України був ухвалений не вчасно. Та й грошей у ньому поки немає, оскільки доходи не надходять. Можна було якимсь чином скористатися кредитами, наданими Росією, але для цього були потрібні відповідні рішення, що приймаються зазвичай після затвердження бюджету спеціальними постановами Кабміну. За великим рахунком, так вийшло через ситуацію в країні. Не менша проблема й зі «старими» боргами, які треба ще раз реструктуризувати. Не забуваймо й про наближення великих виплат за кредитами МВФ.

Олександр НАРБУТ, незалежний експерт з енергетики:

— «Нафтогаз» функціонує в моделі, що вже досить давно не коригувалася. Її відомі недоліки — перехресне фінансування й субсидування відомих категорій споживачів з коштів державного бюджету. І якщо в бюджеті є дірка, а в смутні часи багато хто просто припиняє платити за тепло, й, відповідно, підприємства теплокомуненерго припиняють оплачувати газ, виникає ціла низка неплатежів. До цього потрібно додати, що «Нафтогаз» є досить закритою організацією, і до кінця проаналізувати його досить неефективний варіант господарювання на сьогодні дуже складно.