Резолюція ПАРЄ залишає «простір для діалогу»

Учора Парламентська асамблея Ради Європи провела екстрені дебати й ухвалила резолюцію про ситуацію в Україні. За основу взято жорсткий документ із погрозою запровадження дипломатичних санкцій і критикою на адресу Києва й Москви. Таке рішення було затверджене у вівторок на закритому засіданні моніторингового комітету (МК) ПАРЄ. Проти документа, підготовленого доповідачками по Україні Майліс Репс (Естонія) і Маріеттою де Пурбе-Лундін (Швеція), проголосував лише один представник — представник Росії Леонід Слуцький. За протоколом, Українська влада по резолюції про свою країну не голосує.

«День» попросив прокоментувати це рішення ПАРЄ екс-міністра закордонних справ України Володимира ОГРИЗКА.

 — Я би виділив два моменти. Перший — доволі жорсткий і незвично гострий, стосується позиції Російської Федерації. Я багато років стежив і продовжую стежити за тим, що відбувається в ПАРЄ. Мені здається, що це — один із дуже небагатьох прикладів очевидної жорсткості, адже якщо ми почитаємо цей параграф резолюції, то можемо там побачити доволі незвичні слова: рішення України не підписувати Угоду про асоціацію було прийнято під сильним тиском з боку Російської Федерації і особливо — через погрозу з боку Росії закрити свої кордони для товарів з України. Це — цікавий пасаж у резолюції. Адже погроза санкціями, економічний і політичний шантаж з метою впливати на політичні рішення іншої країни суперечить загальноприйнятним дипломатичним та демократичним нормам. Також в резолюції сказано, що Асамблея хотіла би нагадати Російській Федерації про зобов’язання, взяті нею після вступу до організації і засудити помилкові концепції щодо двох різних категорій зарубіжних країн в результаті чого деякі з них розглядаються як зони особливого впливу під назвою «близького зарубіжжя» та утримуватися від просування географічної доктрини.

Це дуже точна характеристика зовнішньої політики Російської Федерації. Те, що в резолюції по Україні з’явився цей параграф — свідчення того, що у європейській політиці щодо РФ нарешті починають з’являтися ознаки тверезості.

Що стосується України та української влади. Текст так само є абсолютно відвертим. Але він залишає шанс для діалогу, бо в остаточній редакції резолюції вже йдеться про «можливість застосування санкцій проти України» у вигляді призупинення права голосувати на сесії в квітні 2014 року. Це можливо в разі «якщо серйозні порушення прав людини триватимуть, а влада вирішить придушити акцію протесту на Майдані силою». В разі якщо українська влада утримуватиметься від цих речей, то відповідно санкції припиняться.

На мій погляд, це — корисна резолюція, щоб дати зрозуміти світовій громадськості, хто є винним в цій кризі — РФ та українська влада, яка перейшла через межі, дозволені демократичним законодавством. Разом з тим — це певна надія на те, що з цієї ситуації можна вийти за допомогою демократичних інструментів: переговорів і компромісу.

Чи вплинуть санкції на владу і українську опозицію? Санкції проти найвищого керівництва закривають можливість для діалогу, тому навряд чи треба застосовувати їх стосовно найвищого керівництва. А ось санкції, які б стосувалися другого ешелону влади — тих же депутатів, які голосують за антидемократичні закони, були би корисним прикладом для багатьох.