«Для примирення потрібні реальні вчинки»

Випадок із вторгненням «козаків» до храму Покрови Пресвятої Богородиці в Перевальному став ще одним викликом для представників Церков УПЦ МП та УПЦ КП. У цій ситуації необхідна чітка оцінка тих подій з боку УПЦ МП, адже прихильники саме цієї Церкви нападали на храм у Криму. Утім, публічно вибачився лише митрополит Переяслав-Хмельницький та Вишневський УПЦ (МП), вікарій Київської митрополії, секретар Предстоятеля УПЦ Олександр (Драбинко) (див. «День» №100 від 04.06.2014). Свою думку з цього приводу в одній із публічних розмов у Facebook висловив також настоятель храму Святої Варвари (УПЦ МП) у Херсоні Сергій Дмитрієв. Отець Сергій запропонував служителям УПЦ «на знак солідарності з українським народом віддати храм УПЦ КП замість того, який було так сплюндровано». «День» зателефонував отцю Сергію з проханням прокоментувати свою позицію.

— У цій ситуації ми не побачили захисту від братів із Московського патріархату. Ми молимось єдиному Богу, в нас один символ віри. Ми лише бачимо, як у Криму захоплюються храми УПЦ КП, а мусульмани запрошують православних християн із Київського патріархату молитися у своїх мечетях. Мені дуже боляче це спостерігати, — каже о. Сергій. — Натомість я бачу чітку позицію Філарета, якої притримуються і його священики. Він жорстко застерігає від подібних дій з боку УПЦ КП на сході України і будь-де. Сьогодні нам необхідна єдність. А уявімо, якщо, не дай Бог, анексують Херсонську область. Тоді тут так само нахабно знущатимуться над храмами Київського патріархату? А наші єпископи теж скажуть, що це люди забрали, а не ми? Але ж це небезпечне розпалювання конфлікту, прецедент для розбрату. Тому я висловив пропозицію взяти цього священика з Криму до себе в храм. Я поважаю вчинок Драбинка, який вибачився. Але цього замало. Якщо у вас відберуть дім, а потім вибачаться, це вас влаштує? Навряд. Ми — єдиний народ. Давайте вживати адекватних дій. Було б правильно з боку УПЦ МП замість відібраного храму дати тому священикові інший, захистити його як брата по вірі. Сьогодні наші військові — прихожани різних Церков — разом стоять на захисті єдиної України. І якщо ми говоримо про любов одне до одного, то в цій ситуації духовенство теж має показати таку єдність. Колись в Албанії митрополит пожертвував кошти на будівництво мечеті. Це був один із великих кроків до порозуміння в країні. Для примирення нам теж потрібні реальні вчинки.