Перший тест

Критика нового Президента щодо тривалої паузи в кадрових питаннях було вже набирала обертів. Але сьогодні пауза закінчилася. Петро Порошенко призначив Бориса Ложкіна головою Адміністрації Президента, першим заступником глави АП став — Геннадій Зубко, а заступником — Олег Рафальський. В прес-секретарі Петро Порошенко взяв собі журналіста «5 каналу» Святослава Цеголка. Сергій Березенко буде керувати Державним управлінням справами. І ще одне призначення — звільнений з посади посла України в Норвегії Юрій Оніщенко став першим помічником Президента.

Тепер детальніше. Інформація, яку вдалося знайти з відкритих джерел. Борис Ложкін відомий як медіа-магнат і бізнес партнер Петра Порошенка. Закінчив Харківський державний педагогічний інститут за спеціальністю «Російська мова і література» та Міжнародний інститут гуманізації та розвитку (США) за фахом «менеджер вищої ланки управління». Рік тому Ложкіна нагороджено почесною грамотою Ради Федерації Росії за просування російських медіа. У червні 2013 року він продав 98% акцій UMH group (об’єднувала медіа-активи)  2013-го Ложкін увійшов до рейтингу ТОП-30 найвпливовіших медіа-менеджерів СНД.

Геннадій Зубко — народний депутат України з 2012 р. До цього з 2006 по 2010 — депутат Житомирської міської ради. 2010 — 2012 рр. — депутат Житомирської обласної ради, в цей же період голова фракції «Фронт Змін» в облраді.

«Знайомий, близький до влади, розповів, що Борис Ложкін, Павло Клімкін (поки немає призначення. — Авт.) і Геннадій Зубко — це вже вирішені призначення на главу АП, міністра закордонних справ і першого заступника глави АП. Логіка прослідковується — це «не політики», а технократи», — написав журналіст Вахтанг Кіпіані на ФБ.

Найбільше питань у експертів наразі викликає призначення Олега Рафальського. В даному випадку про зміну системи говорити зарано. З 2003-го працював в Адміністрації Президента Кучми (очолював Медведчук). 2006-2007 рр. — в  апараті прем’єр-міністра Януковича (керівник апарату Льовочкін). 2008-2010 рр. — перший заступник керівника секретаріату парламентської фракції Партії регіонів. З 2010-го заступник глави АП Льовочкіна. 1999-2000 рр.. очолював партію «Демократичний союз» «директора парламенту» Олександр Волков.

ДУСю очолив 30-річний вінничанин Сергій Березенко. З 2002 року член УРП «Собор» Анатолія Матвієнко. З 2006 по 2011 рр. депутат Київської міської ради від фракції «Блок Леоніда Черновецького». Був радником Черновецького з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму.

Святослав Цеголко — у 2001-му закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. Івана Франка. Працював журналістом на львівських медіа. З 2001 по 2004 рр. репортер «Нового каналу». З 2004-го до нині — працює на «5 каналі». 

«Мені подобається новий прес-секретар Президента, — пише у Фейсбуці народний депутат від «УДАРу» Ірина Геращенко. — Він має авторитет в ЗМІ, він вміє формулювати думку, він має принципи в професії».

Юрій Оніщенко — кар’єрний дипломат. Багато років працював на різних посадах в МЗС. В різні роки займався проблематикою ООН.

Кадрові призначення — це був перший тест для Петра Порошенка. Говорити, що новий Президент склав його, зарано. В першу чергу — Рафальський. Це людина системи, проти якої боровся Майдан. Причому, системи часів Кучми, потім Януковича. Втім, за твердженням правника Геннадія Друзенка, «Президент може призначити в Адміністрацію Президента кого завгодно, із ким йому буде зручно працювати, адже голова АП відповідає за роботу його канцелярії».

От «призначення іншого ґатунку — кандидат на посаду Міністра закордонних справ, Міністр оборони, новий секретар РНБО дадуть можливість говорити про ті чи інші пріоритети  Президента та його політику», — додає Друзенко.

Призначення нового Президента коментують експерти «Дня».

КОМЕНТАРI

«РАФАЛЬСЬКИЙ — ДАВНЯ ПОЛІТИЧНА ФІГУРА, ПОВ’ЯЗАНА З РІЗНИМИ ПОЛІТИЧНИМ ПРОЕКТАМИ. ЗАРАЗ ВІН БЛИЖЧИЙ ДО ЛИТВИНА»

Вікторія ПОДГОРНА, політолог:

— Крім Рафальського, всі призначення були прогнозовані. Адже йдеться про людей, які вже давно співпрацюють із Порошенком.

Кандидатура Зубка є непоганою. Він пов’язаний із «Фронтом Змін», із Яценюком і, в принципі, представляє молоду генерацію політиків, є гарним менеджером і толковою людиною.

Ложкін — людина, яка пов’язана з медіахолдингами Порошенка і його кандидатура напередодні активно обговорювалася експертами. Ложкіна відрізняє менеджерський підхід до ситуації. Тобто він не є політичною фігурою, не пов’язаний із жодним політичним проектом та політичною силою, що грає на руку нового глави АП.

Важко сказати, якими будуть кроки і генеральна лінія Ложкіна на посаді, але зрозуміло, що він їх узгоджуватиме з Петром Олексійовичем. Ложкін не буде окремою ані політичною фігурою, ані самостійним менеджером. Це свідчить про те, що лінія Президента буде пов’язана із просуванням власного політичного курсу, а не лінії, яку б узгоджували з різними політичними силами та союзниками тощо.

Стосовно Рафальського — це стара політична фігура, пов’язана з різними політичним проектами. Зараз він ближчий до Литвина. Тому я не думаю, що це призначення є гарним і оптимістичним для громадського суспільства. Хотілося би бачити нових людей і це призначення,  думаю, справить не надто позитивний вплив для іміджу Петра Порошенка, який декларував лозунг: «Жити по-новому!».

Що ж до Березенка, то це людина, яка останнім часом була в команді Порошенка і його призначення було цілком прогнозованим.

Якщо в цілому оцінювати низку останніх кадрових призначень новообраного Президента, то виходить, що курс Порошенка пов’язаний із формуванням кістяка власної політичної команди людей на довгі роки.

«ЛОЖКІН, ЦЕГОЛКО — ДОСТАТНЬО ПРОФЕСІЙНІ ДЛЯ ЦИХ ПОСАД»

Наталія ЛИГАЧОВА, медіа-експерт, шеф-редактор ГО «Телекритика»:

— Бачимо, що Порошенко призначає людей, давно близьких йому, людей своєї команди. Борис Ложкін, як відомо, був його партнером по бізнесу, коли Порошенко володів часткою компанії KP-Media (журнал і сайт «Корреспондент», портал Bigmir), а Святослав Цеголко — пізнаваний журналіст «5-го каналу». Я вважаю, що це абсолютно природно, що Президент, своє найближче оточення, в якому він буде працювати кожного дня, формує з людей перевірених, в яких він упевнений, і з якими йому комфортно. Що стосується професіоналізму Святослава, то він високий, що журналіст засвідчив не раз в ефірі. Добре те, що він знає професію журналіста саме з боку журналіста. І я сподіваюся, що він буде лояльним до своїх колег, що у нього не буде конфліктів, як це було не раз з прес-службою президента у минулому, що Святослав зможе організувати графік Президента так, щоб проводилися хоча б раз на квартал прес-конференції. І Борис Ложкін і Святослав Цеголко — це досить медійні обличчя, які розуміють, як потрібно працювати з пресою, що не повинно бути «улюбленців» і «не улюбленців» у прес-секретаря і голови АП, що таке інформаційні приводи для ЗМІ, що потрібно бути відкритим політиком. Я вважаю, що люди, які призначені, достатньо професійні для цих посад. До того ж, у самому журналістському середовищі вони користуються досить великою довірою.

«НЕ ДУМАЮ, ЩО ЛОЖКІН БУДЕ ДРУГИМ МЕДВЕДЧУКОМ ЧИ ЛЬОВОЧКІНИМ»

Геннадій ДРУЗЕНКО, громадський активіст, правник, публіцист:

— Я вважаю, що ці призначення не підлягають коментарям, адже це не конституційні посади. Не в тому сенсі, що вони суперечать Конституції, а в тому, що, наприклад, голова АП — це головний клерк при Президенті. Він може призначити на цю посаду кого завгодно, із ким йому буде зручно працювати. Адже він відповідає за роботу його канцелярії, тож я дав би тут Президенту повну свободу вибору.

Призначення іншого ґатунку — кандидат на посаду міністра закордонних справ, міністр оборони, новий секретар РНБО дадуть можливість говорити про ті чи інші пріоритети  Президента та його політику.

Що ж до Ложкіна, я не думаю, що він буде другим Медведчуком чи Льовочкіним. Очевидно, Петро Олексійович не бачить там сильного гравця, а бачить тихого виконавця, фактично, його тінь, яка не існує без хазяїна. 

Підготували Іван КАПСАМУН, Юлія ЛУЧИК, Анна ЧЕРЕВКО, Анна СВЕНТАХ, «День»