...Погляд зі сторони

Анатолій Мельник пропрацював на посаді директора Національного художнього музею 12 років. Більшість цього часу він фактично не брав до рук пензля, адже, як зізнається сам, фізично не було часу. Утім, посадовець не забув, ким передовсім він є. «Я художником був і ним залишусь, — зізнається митець. — І в ході підготовки цієї виставки прагнув подивитися на нас, українців, трохи зі сторони. Бути свідком, але свідком «у темі».

Герої картин Анатолія Мельника, представлені на виставці, — Мамайчуки, сьогоднішні українці, нащадки відомого козака Мамая — без прикрас, такі, якими їх відчуває сам автор. Вони зіткнулися з сучасними проблемами, з серйозними соціальними деформаціями. Але, незважаючи на це, Мамайчуки не втрачають жаги та любові до життя.

Кожен українець, прийшовши на виставку, побачить себе, а, можливо, і посміється над собою. На думку автора, сьогодні особливо важливо вміти сміятися над самим собою. «У картинах — іронія до певних типажів українців, сцен з нашого життя, в які ми регулярно потрапляємо, — продовжує Анатолій Мельник. — Мені видається, що маю на неї повне право як українець і як громадянин. Зрештою, сьогодні чи потрібно говорити про актуальність питань корупції, нещирості, зради, вчинків не по совісті...».

Мистецтвознавець Галина Скляренко, говорячи про виставку Анатолія Мельника «Чотири погляди поза часом. Мамайчуки», називає її мистецьким проектом про Україну: «Всі події, які зараз відбуваються в країні, ми сприймаємо емоційно. Але хто винен у наших невдачах? Тільки ми самі. Художник звернувся до образу козака Мамая, бо цей лицар уособлює в собі риси нашого — українського — характеру, бачення народом самого себе. А героїзація і поетичність — невід’ємно з’єдналися у картинах із самоіронією».

Запропонована виставка «Чотири погляди поза часом. Мамайчуки» — це близько 50 живописних робіт синтезу модерну та наївного малярства. Великий формат, масштаб, глибина. А ще це — тісні паралелі з Миколою Гоголем, Остапом Вишнею та Іваном Котляревським. Сміх над собою у кращих традиціях. Якщо зміг це побачити — добре, а якщо зумів ще й над цим посміятися — ціль проекту досягнута.

Виставку буде відкрито для відвідувачів з 28 вересня до 28 жовтня в залах Національного художнього музею України.