Світ Петра Капшученка — світ кожної людини
Острозькій академії передали унікальні скульптури представника української діаспори у Філадельфії
Колекція підземної галереї Острозької академії щороку поповнюється роботами всесвітньо відомих скульпторів. Нещодавно подружжя Михалюків урочисто передало університетові шість скульптур представника української діаспори у Філадельфії Петра Капшученка, а минулого року роботи «Кармелюк» та «Благословіння» цього ж автора університетській галереї подарувала відома українська діячка Броніслава Скорупська.
Про Петра Капшученка в Україні знають небагато, адже майстер покинув рідну Дніпропетровщину у важкий 1945-й. Приїхати на Батьківщину він мав можливість лише у 90-х. Саме тоді скульптор подарував свої роботи багатьом музеям нашої держави. Будучи в постійному вирі мистецького життя Філадельфії, Капшученко весь час звертався до українських мотивів та символів. Так, серед понад семи тисяч його скульптурних творів найвідомішими є проекти пам’ятників великій київській княгині Ользі та митрополиту Василю Липківському в Баунд-Бруку (США, штат Нью-Джерсі), численні скульптурні мініатюри на теми козацького побуту, скульптурні портрети Івана Мазепи, Тараса Шевченка.
Щоправда, всі скульптури, зроблені в Аргентині та Філадельфії, Капшученко підписував псевдонімом Педро Енко. Уже після двох років життя на чужині він заявив про себе виставкою в Регенсбурзі, яка показала сформоване мистецько-творче обличчя автора. А потім — сотні виставок робіт з кераміки, різнорідної глини, дерева, бронзи — в США та Європі. Американські мистецтвознавці неодноразово дискутували про цікавий мистецький світогляд, в якому скульптор «не збирається робити революцій, що часто кінчаються сезонним блиском, і все». Без сумніву, світ Петра Капшученка — світ кожної людини, адже у своїх роботах він зображував життя багатьох народів і країн, а лінія людських емоцій завжди ставала для нього провідною.
У дослідженні академіка Олександра ФЕДОРУКА про життєвий та творчий шлях Капшученка, яке побачило світ 2004-го, наведено уривок із матеріалу місцевої нью-йоркської газети «Парк Іст»: «Можна ствердити, що цей талановитий митець є роздумуючий і людяно чутливий. Може, не його власне життя мало на нього вплив, бо ж він людина гумору й гуманності, а не огірчення й ненависті. Є стільки характеру в постатях рибалок і селянської жінки, що здається — вони ось-ось промовлять; скрипаль, що аж похилився, виконуючи мелодію; одна мати з дитям на руках, коли друге притулилось до її спідниці». Україномовні газети «Америка» (Філадельфія), «Український голос» (Вінніпег) також неодноразово публікували рецензії та відгуки про творчість митця, але самій Україні тоді було не до прекрасного...
«Тон відносин у творах Капшученка витримує дистанцію довіри, — пише Федорук. — Герої його мініатюр готові до порозуміння, їхні почуття призначені для виявлення того моменту стану, який пасує ситуації, точне розуміння його фіксує факт присутності тієї психологічної хвилини, миті часу, що обернеться для людини настроєм, дотриманням емоційної мелодики. Герої його мініатюр — нерідко діти, підлітки, просто типажі з народу, їхній зовнішній світ осяяний усмішкою, а очі сповнені життєлюбства. Це особливо помітно в скульптурах «З книжкою», «Лісоруб», «Їхнє приятелювання», «Стецько».
«Петро Капшученко — це неординарна особистість в українському мистецтві, — зазначила керівник Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк. — Тепер з його унікальним талантом зможе ознайомитися далеко не одне покоління студентів університету. Важливо, що Україна рано чи пізно відкриває для себе своїх митців».
До речі, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки, голова Фонду ім. учнів бувшої Рівненської гімназії у Філадельфії Олександр Михалюк, був близьким другом митця. Саме він є автором фоторепродукцій скульптур, які вміщено у дослідженні Федорука. Більшість переданих академії робіт Капшученко подарував сім’ї Михалюків на визначні свята і події. Подружжя впевнене, що саме тут скульптури зможуть естетично виховати сотні молодих українців.
На сьогодні роботи Петра Капшученка можна побачити не лише в галереї Острозької академії. Численні скульптури експонує Музей Тараса Шевченка в Каневі, Музей історії Києва, Музей гетьманства, Національний експоцентр України.
