Перемир'я - ще не мир

Мирний план Президента України Петра Порошенка про врегулювання ситуації на сході України, безумовно, мудрий і необхідний захід, спрямований передовсім на порятунок людських життів, зупинку кровопролиття, звільнення полонених, відновлення військового потенціалу країни, проведення кадрової ротації. Активна фаза бойових дій зупинена.

У свою чергу перемир'я вигідно агресору - понизити градус напруженості в суспільстві, що зросла після загибелі військових і їхніх таємних поховань, зупинити або навіть скасувати санкції заходу, перегрупувати сили, спланувати їхнє подальше використання.

Сепаратисти систематично порушують умови перемир'я. Ведуться обстріли цивільних об'єктів і позицій наших військових, продовжують гинути люди. МЗС України підрахував, що з початку оголошення «перемир'я» на сході України загинуло 100 осіб. «Терористи порушують режим припинення вогню: з 5 вересня зафіксовано понад 1300 порушень, 64 українських військовослужбовця загинули, 355 поранені, 36 цивільних осіб загинули», - йдеться в повідомленні МЗС.

Водночас 8 жовтня опубліковано чергову доповідь Управління верховного комісара з прав людини (УВКПЛ) ООН щодо ситуації в Україні. Згідно з даними міжнародної організації, з початку перемир'я у Донбасі загинуло не менше 330 осіб. На захоплених територіях почалися безчинства бойовиків щодо населення, особливо до тих, хто підтримує Україну. А заплановані на 9 листопада вибори керівництва і народних депутатів так званої ЛНР - є очевидним свідченням ігнорування бойовиками виконання п'ятнадцяти позицій Мирного плану.

Стає гранично зрозуміло: «перемир'я» - тільки час для перегрупування сил і планування їхнього подальшого використання. Звідси запитання: а що далі: мир чи війна?

Звичайно, краще поганий мир, ніж хороша війна. Але потрібно зрозуміти цілі і завдання, які ставить Путін. При підготовці будь-якої армійської операції, пов'язаної з вторгненням на територію іншої держави, існують ознаки, які говорять про її початок. Маємо ми їх і сьогодні: активізація дій диверсійних груп, теракти, що мали місце в Харкові, Херсоні, Одесі, Шостці та Маріуполі, організація нових сепаратистських мітингів, активізація проведення повітряної і радіорозвідки, нарощування кількості військової техніки в Криму на кордоні з Херсонською областю.

До них можна додати інформацію, озвучену єдиним депутатом Держдуми РФ, який проголосував проти анексії Криму, Іллею Пономарьовим. З його слів, наступною метою Володимира Путіна є утворення військового коридору від російського кордону аж до Одеси, для чого в Придністров'я перекинутий контингент російських військ. Водночас, на думку Пономарьова, заклики до миру є мало не єдиним порятунком для Путіна в цій ситуації.

І це зрозуміло, сьогодні Путіну не вигідна відкрита російська агресія, адже бонуси на вибори 2017 року він вже заробив, але при цьому свої плани щодо України, він міняти не збирається. А саме: вимотати, послабити економічно і змусити відмовитися від Донбасу і Криму в обмін на мир, перешкодити вступу в Євросоюз і НАТО. Реалізовувати ці плани через пряму агресію й отримувати нові санкції, знижувати свій передвиборчий рейтинг він навряд чи наважитися. А ось використовувати вже розкручену, абсурдну, але працюючу, розроблену спецслужбами РФ легенду про нібито «громадянську війну на Україні, а ми тут ні при чому...», він обов'язково буде і далі.

Але для роботи повинно бути підготовлено сприятливе середовище, замішане на сепаратистських настроях громадян. Якщо його немає, значить - потрібно створити. Саме для цього агентурна мережа спецслужб РФ почала знову активно готуватися діяти в тилу, створюючи нові вогнища сепаратизму. Провокаційний візит 30 вересня о Одесу Нестора Шуфрича і його побиття - складова частина плану.

Таким чином, ми стикнулися з відкритою російською агресією, яка почалася сім місяців тому, і, на жаль, вона практично не зупинена. Сьогодні країна перебуває в стані війни. І говорити про те, що це війна не оголошена, буде не правильно. Держдума РФ офіційно дозволила ввести війська на територію суверенної держави - України, і війська були введені. Тепер вже це не приховує і сам Путін. Але військового стану у нас введено не було, що до цих пір у багатьох викликає низку запитань.

24 вересня Президент України підписав дуже важливий Указ, яким введено в дію Рішення РНБО України «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності». Рішенням передбачається проведення організаційних заходів з оборони, більша частина яких проводиться при введенні воєнного стану. Але будь-якої миті обстановка може вимагати введення воєнного стану і забезпечення виконання його заходів в повному обсязі.

Сьогоднішня ситуація в Україні не дає права на помилку. Треба розуміти, що без нових кадрових рішень у силових відомствах позитивного результату не буде. В країні є досвідчені військові професіонали, які мають за плечима знання та досвід. Успіх в сьогоднішній війні, перш за все, залежить від правильно прийнятих рішень, які, в свою чергу, базуються на обробці великих обсягів інформації та подальшому прогнозі. Призначення такого фахівця, як Ігор Смешко, на високу державну посаду, буде тільки сприяти ефективності цієї роботи і дозволить уникнути багатьох управлінських помилок, які мали місце в ході АТО.

На жаль, свого часу керівництвом країни не були зроблені своєчасні стратегічні висновки після конфлікту навколо острова «Коса Тузла». Цей інцидент був спровокований Росією з метою проведення генеральної репетиції щодо анексії Криму. Під час цієї провокації агресор зробив аналіз дій української влади, реакції світової спільноти, оцінив можливості та практичні дії української армії та керівництва. Після чого почався період вичікування слушного моменту для підготовки та реалізації зловісного плану з анексії Криму. Уже тоді українське керівництво повинно було зробити серйозні висновки щодо зміцнення обороноздатності. Але висновки зроблені не були, знищення армії продовжилося, тому маємо сьогоднішню ситуацію. Сьогодні у нас немає права на помилку. На кону - незалежність України та її майбутнє. Саме ця обставина змушує нас діяти швидко, рішуче і безкомпромісно.