Дзвінок для Європи
П’ять завдань Туска«Особливий момент» Польщі
Експерт: Туск найкраще розуміє ситуацію на сході України і усвідомлює, що корумпування Путіним Європи веде до її занепаду
Учора колишній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск офіційно вступив на посаду голови Європейської ради, замінивши на цьому посту колишнього бельгійського прем’єра Германа Ван Ромпея. Ця подія знаменна тим, що вперше керівна роль у Європейського Союзі дісталася людині, яка представляє країну з колишнього комуністичного східного блоку.
Вчора ранком у будинку Ради ЄС відбулася свого роду передача естафети від Ромпея до Туска. Перед цією церемонією старий і новий голови Європейської ради змінили один одного в Twitter. Ромпей попрощався з читачами словами: «Сьогоднішній день ознаменований закінченням мого мандата як голови Європейської ради. Дякуємо тим, хто стежив за моїми записами останні роки». Він повідомив, що передає обліковий запис у Twitter Туску, який тепер буде замість нього висловлюватися в мікроблозі. Зі свого боку Туск повідомив, що з нетерпінням чекає спілкування з читачами через Twitter.
Після церемонії Херман ван Ромпей у присутності працівників Ради ЄС і журналістів назвав «особливим моментом» вступ Дональда Туска на посаду голови Європейської ради. Він також зазначив, що Євросоюз — це організація, яка побудована на демократії, терпимості й відсутності дискримінації, і спроможна обновлятися, попри свій вік.
Зі свого боку Туск сказав, що його попередник «допоміг направляти Європу під час шторму і втілює такі важливі для мене принципи, як довіра, здоровий глузд, поміркованість, порядність». Після цього новий голова Європейської ради перерахував пункти своєї програми: захищати ключові цінності ЄС — свободу і солідарність, боротися проти загроз союзу і його складовим як усередині, так і зовні, покласти край економічній кризі, бути силою на міжнародній арені, гарантувавши безпеку на кордоні Європи і підтримуючи тих, хто поділяє цінності ЄС, розвивати відносини між Європою і США як основу спільноти демократій.
Нагадаємо, що до свого призначення на цю посаду 30 серпня цього року Туск сім років обіймав посаду керівника польського уряду. Характерно, що за загального спаду економіки в Європі під час його прем’єрства у Польщі спостерігалося зростання. Він був співзасновником та головою партії «Громадянська платформа», заступником голови сенату, ще раніше — заступником голови партії «Союз Свободи», а в 1980-х роках брав участь у діяльності руху «Солідарність».
Загалом, шлях Туска до вершин був непростим. Він зазнавав чимало поразок. 2003 року він очолив партію «Громадянська платформа», яка на виборах 2005 р. отримала 24 % голосів, поступившись тільки партії «Закон і справедливість» братів Леха і Ярослава Качиньських. В тому ж році брав участь в президентських виборах — в першому турі посів перше місце з 38 % голосів, але за результатами другого туру 23 жовтня 2005 р. поступився Леху Качиньському.
У жовтні 2007 р. під час дострокових парламентських виборів «Громадянська платформа» набрала 41,5 % голосів і отримала 209 із 460 місць у сеймі. І за рішенням національної ради «Громадянської платформи» його висунули на посаду прем’єр-міністра країни. 2011 року його партія знову виграла вибори. І загалом Туска можна назвати рекордсменом серед польських прем’єрів, які зазвичай перебували на цій посаді 13 місяців, а йому вдалося очолювати уряд сім років.
В інтерв’ю Financial Times, яке опубліковано під назвою «Обід з FT: Дональд Туск», екс-прем’єр Польщі, відкидаючи припущення, що він тікає від можливого програшу на наступних виборах у країні, заявив: «Я по— справжньому вірю в Європу. Не як ентузіаст євро чи наївний федераліст, а тому що я польський патріот. Ось чому в мене немає конфлікту з совістю. Сьогодні, а також наступні 5 — 10 років інтереси Євросоюзу будуть на 100 % співпадати з інтересами Польщі... Ось чому я не відчуваю ніякої провини. Якщо я буду добре працювати в Брюсселі, то будемо мати добрі відносини з Польщею».
До речі, британський журналіст зазначив, що Туск дуже добре володіє англійською мовою. Крім того, він чітко дав зрозуміти, що його войовнича політика щодо Росії збережеться і на посаді голови Європейської ради. «Для Путіна і Росії проблемою сьогодні є ЄС. Ми маємо це зрозуміти, й я думаю, ми близькі до розуміння, що Росія — не наш стратегічний партнер. Росія — наша стратегічна проблема», — цитує видання слова Туска.
Наскільки Туск уже як голова Європейської ради може сприяти розв’язанню кризи на Донбасі чи відстоювати український порядок денний на засіданнях Ради Європейського Союзу?
«ТУСК, БЕЗУМОВНО, У СВОЄМУ ПОРЯДКУ ДЕННОМУ ПУНКТ ПРО УКРАЇНУ ТРИМАТИМЕ ПОСТІЙНО»
Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, Київ:
— Я особисто мав задоволення спілкуватися з Туском офіційно й неофіційно. Він — людина проєвропейських поглядів, яка до того ж пройшла через великі особисті випробування й випробування країни. Туск прекрасно розуміє, що таке європейський вибір, що це не дається легко, за нього треба боротися.
А як керівник польського уряду упродовж багатьох років і як політик він прекрасно розуміє, що Україна для Польщі є надзвичайно важливим, у прямому розумінні цього слова, стратегічним партнером, бо у разі програшу України наступною програє Польща. Це доведено історією неодноразово. Тому, роблячи правильні висновки з цієї історії, Туск, безумовно, у своєму порядку денному пункт про Україну триматиме постійно. Я думаю, що для нас це позитивний момент, і ми повинні використовувати цю проукраїнськість і налаштованість на підтримку України пана Туска на всі 100 відсотків.
— Під час обіду з кореспондентом Financial Times польський прем’єр відверто сказав, що Росія для ЄС є стратегічною проблемою. Досі здається, ніхто з новопризначених європейських високопосадовців так не висловлювався...
— З ним тут не можна не погодитися. Це стратегічна проблема, стратегічний виклик, я про це говорив давно, і сьогодні Заходу насправді треба не шукати формули у вигляді «ми повинні відновити якесь партнерство» і тому подібне, а шукати відповіді на запитання, як стримати Росію, як робити так, щоб вона з цього стратегічного виклику не переросла в стратегічну ядерну загрозу.
Путін погрожує абсолютно відверто країнам Заходу, і цей лібералізм, який звучить у заявах багатьох європейських політиків, мене, чесно кажучи, дуже насторожує. Не про відновлення невідновлюваного треба вести мову, а про те, яким чином треба поставити Росію на місце.
— Британський журналіст зазначив, що порівняно зі своїм попередником Херманом Ван Ромпеєм, якому довелося справлятися з наслідками фінансової кризи, перед Туском значно складніші виклики: українська криза, стагнуюча економіка в зоні євро і побоювання щодо можливого виходу Британії з ЄС. На це президент Європейської ради з посмішкою відповів: «Гадаю, що я народився для труднощів». Як ви це прокоментуєте?
— Будь-який керівник, що приходить на певну посаду, не може сказати, що я не готовий до цих викликів. Інакше це означало б його політичне фіаско. Безумовно, перед ним значно більше проблем, ніж ті, що перераховано у цій статті. Але, на мою думку, саме йому і випаде на долю дуже важкий, але дуже позитивний шлях, коли він не лише подолає ці виклики, а й зробить так, щоб Європейський Союз почав розширюватися за рахунок таких країн, як Україна, Молдова, Грузія. Тобто зробить так, щоб Євросоюз нарешті зайняв ту частину Європи, яка, власне, і є Європою. І це, мені здається, буде найважливішим здобутком його кар’єри, і я хотів би, щоб його кар’єра у цьому плані була надзвичайно успішною.
«ТУСК ДОБРЕ РОЗУМІЄ, ЩО БЕЗПЕКА І РОЗВИТОК ЄВРОПИ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ТОГО, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ ТА РОСІЇ»
Павел ЗАЛЕВСЬКI, член польсько-українського форуму, Варшава:
— Перш за все це сигнал, що Польща є однією з важливих країн Європейського Союзу. При чому не лише країна, яка мала економічний потенціал, про що знали багато хто в ЄС, а як східний член Євросоюзу, що грає важливу роль в контексті східної політики євроспільноти.
— Які сподівання покладають поляки на головування Туска в Європейській раді?
— Ми добре розуміємо, що посада президента Європейської ради — це не посада, на якій особа є представником якоїсь країни. А тут йдеться про те, що Туск представлятиме європейські інтереси. Але в нас так склалося, що інтереси Європейського Союзу співпадають з польськими інтересами, наприклад, поглиблення інтеграції. Бо ми вважаємо, що інтегрований Європейський Союз спроможний протистояти тим загрозам, які загрожують і Польщі.
По-перше, це економічні загрози. Польська економіка дуже зв’язана з європейською. Понад 70% польського експорту надходить в ЄС. По-друге, це безпека Польщі. Ми дуже залежимо від ступені інтеграції ЄС. А інтегрований ЄС спроможний протистояти агресивній політиці Путіна. Так склалося, що європейські інтереси в Польщі відповідають нашим інтересам.
— Чого може очікувати Україна від Туска на цій посаді? Чи буде він сприяти розв’язанню кризи на Донбасі?
— Я не думаю, що це криза на Донбасі. Це значно більша криза. Туск добре розуміє, що безпека і розвиток Європи залежить від того, що діється на Сході Європи, що діється в Україні та Росії. І це людина, яка присвятила дуже багато своєї політичної кар’єри тому, щоб Україна інтегрувалась в ЄС. А інтеграція в Європейський Союз полягає в тому, аби Україна прийняла європейські стандарти, так, як це зробила Польща. Приклад Польщі показав, наскільки це є корисним. Це не розв’язало всіх проблем, але забезпечило добрий напрямок. Якщо Україна запровадить реформи, завдяки яким буде збудована правова держава замість держави корупції, а європейські стандарти буде запроваджено в економіці, то це збудує Україну, яка збільшить добробут своїх жителів. Так було у нашій країні. А Туск — така людина, яка все це добре розуміє. На мою думку, його вважатимуть активом і для українців.
— Наскільки сприятиме Туску у його роботі на посаді президента Європейської ради те, що він та Меркель є родом з одного міста — Гданська? Адже зрозуміло, що при ухваленні рішень в ЄС багато залежить від голосу Німеччини.
— Персональні відносини між європейськими керівниками є важливими, але не найважливішими. Найважливіше те, щоб громадськість в Європейському Союзі зрозуміла, що для ЄС важливо підтримувати реформи в Україні, підтримати її в протистоянні з Росією. І тут очевидно, що персональні відносини можуть у цьому допомогти. Але це не замінить розмови з громадськістю. Бо в демократії урядовці мають враховувати громадську думку. Якщо громадськість наполягає на певних переконаннях, то урядовці не можуть виступати проти цього. Очевидно, дуже важливо, що Туск має добрі відносини з пані Меркель. Але найважливіше, щоб німці, італійці, французи та інші народи ЄС зрозуміли, що їхнє майбутнє економічне, політичне залежить від того, що діється на сході Європи.
— І будемо сподіватися, що пан Туск допоможе їм краще це зрозуміти.
— Напевно, Дональд Туск найкраще розуміє ситуацію на сході України і усвідомлює, що корумпування Путіним Європи веде до її занепаду.