3% за землю в столиці – це дорого?

Близько тисячі працівників великих та середніх київських підприємств пікетували Київміськраду з вимогою не підвищувати місцеві податки. Рішення про проведення мітингу було ухвалено на засіданні Київської міської організації роботодавців. Зокрема бізнес виступив проти підвищення плати за землю, яка з 1 січня 2016 року має зрости з 1% до 3%. Підприємці переконані, що таке підвищення податку може призвести до скорочення обсягів виробництва та зростання безробіття у місті. Тож аби їх почули, прийшли до київського мера Віталія Кличка в день, коли міськрада приймала бюджет.

За даними Київської міської організації роботодавців, у переважній більшості орендних угод, укладених на 40 — 50 років, визначено розмір плати за землю на рівні 1% від нормативної грошової оцінки землі. Якщо запровадять 3% ставку плати за землю, то вартість оренди зросте з 7 — 45 гривень до 20 — 130 гривень за квадратний метр. Нагадаємо, що у липні 2014 року Київська міська рада збільшила нормативну грошову оцінку землі на 30 — 40% (у 1,3 — 1,4 разу). «Таким чином, підвищення плати за землю втричі фактично означатиме зростання навантаження на підприємства по цьому збору у 4,5 разу. Підвищення плати за землю торкнеться абсолютно всіх підприємств Києва — майже 500 великих, близько 5 тисяч середніх та кількох десятків тисяч малих підприємств, а також приватних підприємців», — сказано у прес-релізі Київської міської організації роботодавців. Фахівці столичної організації роботодавців відзначили, що близько 70% податкових надходжень до бюджету Києва становить податок із доходів фізичних осіб. Тож, порахували вони, якщо буде суттєве падіння виробництва і скорочення кількості робочих місць, додаткові надходження від оренди землі не компенсують скорочення надходжень від податку з фізосіб.

КОМЕНТАР

Сергій Кримчак, депутат Київміськради:

— До нас вийшов мер Віталій Кличко, вислухав і пообіцяв  урахувати вимоги. Втім, Київміськрада вилучила пункт про земельну пільгу і не виконала те, що нам пообіцяв Кличко. І це попори те, що у програмі соціального розвитку Києва одне із пріоритетних завдань — підвищення конкурентоспроможності промисловості Києва. В Києві працює 7747 промислових підприємств, з яких 574 — великі та середні з обсягом реалізації та річного валового доходу понад 20 мільйонів гривень. Це не правильно, підвищувати земельну плату для промислових підприємств. Чому? Адже, наприклад, фармацевтичне підприємство сьогодні одне з найприбутковіших. І його не можна порівнювати з деревообробним чи з виробником залізобетонних конструкцій. Адже тільки у будівельній галузі індекс спаду виробництва у 2014 році становив 89,9%. Виходить, що поставили всіх у рівні умови, попри неоднаковий економічний стан підприємств різних галузей. Податок на землю складає 1%, але для тих, у кого не оформлена земельна ділянка, піднімають з 1 січня 2016 року цю ставку до 3%. Через спад і втрату російського ринку частина таких промислових підприємств потребує часу, аби оговтатися і здобути нові ринки збуту. Через девальвацію гривні їхня продукція стала більш привабливішою за кордоном, але щоб нарости експортні поставки, потрібен час. Зараз їх обкладуть податками, і вони будуть змушені скорочувати працівників, закриватися або переходити на єдиний податок. Якщо до 1 січня 2016 року це не змінити, половина з 574 київських підприємств опиниться у групі ризику.