Деповське барбекю на палях
Вулиця Дегтярівська № 7, 7А, 7В
Пострибавши біля паркану, обійшовши всю територію колишнього Лук’янівського трамвайного депо на Дегтярівській № 7, 7А, 7В і не знайшовши малюнка, що ж зводиться, лише скупе — тут буде об’єкт громадського і житлового призначення, вирішили спробувати хоча б настроєво оцінити можливу чергову втрату старої частини міста. Зрозуміли — треба побачити будмайданчик з висоти. Озирнулися, довкола свіжоспечених будинків — виродків вистачає, тому вирушили під дах супермаркету, що навпроти. І ось усе як на долоні — дивний клуб трамвайників, який, схоже, законсервований. Треба підійти перевірити, даю завдання сама собі. Лук’янівський народний будинок, як він називався колись, був споруджений 1902 року, мав залу на 600 місць.
До речі, побудована будівля на гроші, зібрані товариством тверезості, і довгий час для киян була звичною назва Клуб трамвайників. Завжди, йдучи повз, посміхаючись, вдивлялася у продуманий дозований декор фасаду — начебто й ошатно, але не переобтяжено. Красивий особнячок, де влаштовувалися аматорські вистави, виступали професійні артисти, учні музичних шкіл. Оцінила зверху розміри паль, їхню кількість, і ілюзій не залишилося — зростає черговий велетень, який, найшвидше, не здружиться з виробничим корпусом у стилі модерну, якщо, звичайно, той збережеться, адже над ним вже нависли крани, але, здається, все ж уціліє, хоча декілька подібних знесли вже. Цей надто красивий.
ЗАЛИШКИ ЛУК’ЯНІВСЬКОГО ТРАМВАЙНОГО ДЕПО
Йдучи повз чудовий будиночок, де ще недавно розміщувалася дизайнерська студія, спіткнулися об приголомшливу цитату на торці: запрошення на барбекю на тлі знайомого профілю. Треба сфотографувати — таке не часто побачиш. Якісь живописні фрагменти всього нависають над будівництвом — там дивовижний балкон над прірвою, а ось особливий розмах вишуканого крою вікон, та і непотрібного вождя можна все ж вигідно продати. Років з два тому побувала в цьому будиночку всередині і тоді здивувалася його нестандартності, елегантності — хоча вже в занедбаному від недогляду стані. Цікаво, що з усього цього вже не належить місту, останнім часом лише і чуєш цю стандартну фразу. Чиї чіпкі рученята підметушилися, не знаємо, та у нас і не розслідування, а факт, побачений і оцінений візуально. Ось і квапимося до пряникового будиночка колишнього клубу. Чи такий він незалюднений? Депо вже немає, але, може, клуб працює.
ЛУК’ЯНІВКА. НА ВЕРХНЬОМУ ФОТО — ЛУК’ЯНІВСЬКИЙ ДІМ 1903 РОКУ. НА НЬОМУ МОЖНА ПРОЧИТАТИ ВИВІСКИ — «БИБЛИОТЕКА, ЧИТАЛЬНЫЙ ЗАЛ, КНИЖНЫЙ СКЛАД, ЧАЙНАЯ, СТОЛОВАЯ, ЛАВКА». ПРАЦЮВАВ ТУТ І САМОДІЯЛЬНИЙ ТЕАТР, У ЗАЛІ НА 600 ГЛЯДАЧІВ ВІДБУВАЛИСЯ КОНЦЕРТИ. НА НИЖНЬОМУ ФОТО — НАПИС, ЩО ЗБЕРІГСЯ З ДАВНІХ ЧАСІВ, — «ТЕАТРАЛЬНАЯ КАССА». А КОЛЬОРОВІ ФОТО ФАСАДУ КОЛИШНЬОГО КЛУБУ ТРАМВАЙЩИКІВ ЗРОБЛЕНІ КІЛЬКА ДНІВ ТОМУ
Дивлюся на вікна — занедбані, покинуті, є декілька якихось примітивних пластмасових. Смикаю за ручку вхідні двері — не відкривається. Заглядаю через скляні двері в хол, темний, неосвітлений вестибуль і раптом уловлюю блиск свіжопротертої плиткової підлоги, та і килимок з внутрішнього боку дверей мокрий. Ні, все ж залюднений — стало зрозуміло. Неначе на підтвердження цих слів, відкривши двері зсередини, вийшли два парубки і на питання, що тут зараз, спокійно відповіли: «Знімається кліп, орендуємо приміщення». Скориставшись моментом, просочуємося усередину і розуміємо — будинок лише зовні незаселений, а всередині далекі коридори освітлені, йде якась своє життя, вже, схоже, зовсім не трамвайне.
ФОТО ВГОРІ ЗРОБЛЕНО В ОДОМУ З ЦЕХІВ ДЕПО 1907 РОКУ. СЕРЕДНІЙ ЗНІМОК 1920 РОКУ, А ВНИЗУ — ЦЕ СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ...
«Якщо ви щодо оренди, телефонуйте Каті», — почули ми, хоча увесь будинок оглянути не дали — мабуть, це вже секретний об’єкт на уламках недавнього трамвайного господарства.
Що ж, готовий результат зможемо побачити 2016 року, але стильова збалансованість особливо не враховувалася, судячи з красномовних паль, гармонія знову вторинна. Мабуть, хтось подумав — високо сиджу, далеко дивлюся — передбачувана вигода маячить (без третього зайвого, природно).
Ми ж зустрінемося в барбекю-депо, якщо воно збережеться і якщо не пропаде апетит від кінцевого результату.
Або за іншим поворотом і шукатимемо нову свіжу ідею.
І знайдемо.
