Прогноз для безробітних

Федеральна агенція зайнятості Німеччини допоможе реформувати службу зайнятості України. За даними Держкомстату, сьогодні в Україні — 507 тисяч безробітних, це близько 2% економічно активного населення. Насправді картина набагато серйозніша, тому що ці цифри не враховують «тіньову» зайнятість, переселенців, яких, за неофіційними даними є близько 2,5 мільйони. На жаль, Державна служба зайнятості України працює нині швидше як бюрократична машина, а не як динамічна структура, яка мусить вивчати запит клієнта, індивідуально підходить до кожного.

У групах ризику стати безробітними — практично всі: молодь без досвіду роботи, люди віком 45+ та інваліди, внутрішньо переміщені особи, військові АТО, жінки після декретної відпустки тощо. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, найбільш вразливими на ринку праці в нас є молодь, 50—59-річні особи та люди з інвалідністю.

— Співпраця з німецьким агентством передбачає вдосконалення інститутів ринку праці, модернізації служби зайнятості на основі кращих світових практик, об’єднання зусиль, обмін інформацією і досвідом. Насамперед, ідеться про активну  політику на ринку праці — співпрацю з роботодавцями та навчальними закладами, також — аналіз і прогнозування ринку праці, сервісні послуги для працівників і роботодавців, професійну орієнтацію громадян, ефективну систему управління персоналом, запровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій, — сказав міністр соціальної політики України Павло Розенко.

Не тільки німецька агенція зайнятості, а й країни, які вже реформували свою систему зайнятості, залюбки діляться з Україною досвідом. Зокрема, країни, які нещодавно вступили в Євросоюз.

—  За два десятиліття Балканські країни мали справу із серйозними проблемами у сфері зайнятості. Однією з причин є та ж, що і в Україні, — невідповідність навичок вимогам ринку праці. Сьогодні 25% вакансій не може бути заповнено з цієї причини. Державна політика зайнятості була галузевою і, насамперед, спрямованою на розвиток навичок, із презумпцією, що бізнес  створюватиме робочі місця і найматиме кваліфікованих працівників. Однак такий підхід призвів до зростання безробіття, —  розповіла фахівець ПРООН з питань зайнятості зі Стамбульського регіонального офісу Весна Дзутеска-Бішева. — Нові підходи щодо формування політики зайнятості в Балканських країнах передбачають цілісність та відповідність з політикою соціального захисту та інклюзії, освіти, регіонального розвитку, управління природними ресурсами і зниження ризику стихійних лих. Для реалізації цього підходу було сформовано команди з напрацювання рішень, до яких входять експерти з різних сфер: зайнятості, соціального захисту, інклюзії, «зеленої» економіки, управління, розвитку територій та гендеру. Ці команди надають підтримку країнам у розробці та реалізації програм зайнятості, розвитку продуктів і платформ для обміну досвідом та передовою практикою.

Як показує досвід, сьогодні безробітним нерідко ефективніше допомагають у працевлаштування громадські організації, які підходять до роботи неформально (переважно працюють із переселенцями). Вони вивчають ринок праці, орієнтуються на індивідуальний запит, працюють безпосередньо з роботодавцями. Але завдання держави — прогнозувати ринок праці на роки наперед. Представник Федерації роботодавців України Родіон Колишко вважає, що нинішній «ринок праці в Україні — дуже штучний». За його словами, перелік потрібних професій, як правило, змінюється щороку, і служба зайнятості має реагувати на ці зміни, передбачати їх, працюючи з роботодавцями.

До активності закликають і самих безробітних. Зокрема, молодь. Як розповів міністр молоді і спорту Ігор Жданов, в новому законодавстві, яке визначатиме розвиток галузі на найближчі роки, багато уваги буде приділено розвитку волонтерства на виробництвах та в організаціях: щоб молоді люди мали можливість на практиці дізнатися, яка робота їм до душі. По-друге, отримати необхідний досвід роботи. До речі, нещодавно Міністерство у справах молоді та спорту України спільно з ПРООН запустили сайт для старшокласників www.mycareer.org.ua, який має допомогти їм у виборі кар’єри.

— Сьогодні велика кількість молодих людей має справу з серйозними труднощами виходу на ринок праці. Одна з причин для таких несприятливих результатів на ринку праці полягає в недостатній профорієнтаційній роботі на рівні шкіл та університетів, а також відсутність сучасних інтернет-ресурсів щодо вибору кар’єрного шляху та професійної реалізації. Портали з профорієнтації для молоді дуже популярні на Заході, однак вони не існують в Україні, — сказала керівник проекту ПРООН Віра Профазі.