Експерти «Дня» — про те, які уроки варто засвоїти після референдуму в Греції
«ЄС ПОВИНЕН ПІДГОТУВАТИСЯ ДО НАДЗВИЧАЙНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ ГРЕЦІЇ»
Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН, заступник директора Центру Мартенса, Брюссель:
— Грецьке голосування — це одне велике непорозуміння. Керівництво Греції вважає, що його переговорна позиція буде кращою, але вона буде ще гіршою. Я думаю, що ЄС повинен підготуватися до надзвичайної гуманітарної допомоги Греції (продовольство, медикаменти), але також і для виходу Греції з єврозони. Адже зовсім не залишилося довіри до Ципраса серед його партнерів.
Що ж до заяви Ципраса: «Ми довели, що демократію не можна шантажувати». То тут мова йде про одну демократію проти 18 інших демократій. І змішувати весь болісний переговорний процес з питанням демократії, це абсурд.
«БІЛЬШЕ РОЗУМІННЯ З БОКУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТОЛИЦЬ»
Атанасіос ДРУГОС, старший аналітик-лектор із питань НАТО, тероризму і глобальної безпеки:
— Справді, переважна більшість грецького населення проголосувала на референдумі проти пропозиції ЄС. Грецький уряд, очолюваний партією СІРІЗА заручився активною й енергійною підтримкою з боку людей середнього та малого класів, які серйозно постраждали протягом останніх п’яти років надзвичайно суворого режиму економії і глибокої рецесії. Але, з іншого боку, згідно з опитуваннями більшість виступає за те, щоб країна залишилася членом єврозони. Погіршення ситуації в Греції, сильний заклик прем’єр-міністра Греції Алексіса Ципраса, абсолютна слабкість опозиційних партій, односторонній підхід грецьких приватних ЗМІ (які одностайно критикувати Ципраса), а також закриття банків (які не працюють протягом 10 днів), були вирішальними і призвели до того, що люди проголосували проти заходів економії.
— І як тепер будуть розвиватися події?
— Ця ситуація дуже небезпечна і нестійка. Окрім того, існує багато немислимих «ворогів», особливо в єврозоні та в ЄС. На мою думку, є два варіанти розвитку подій. Перший полягає в тому, що починаючи від 6 липня виглядає так, що досягти швидкої угоди з нашими кредиторами буде вельми складно і навряд чи це можна передбачити. Особливо жорсткою і непохитною є німецька сторона. Тому я не був би оптимістом. Але це єдиний шлях в євро зоні, і ми повинні боротися до кінця (незважаючи на політичну похмуру атмосферу). Інший варіант полягає в тому, щоб розглянути деякі жорсткі заходи за межами клубу єврозони. Я сподіваюся і бажаю, щоб ми не стали на цей шлях, бо на ньому розкидано більше гострих цвяхів, і країна буде надзвичайно багато страждати. Ми перебуваємо між левом і вовком.
— І що тепер має робити Європейський Союз зі свого боку?
— Сьогодні, 7 липня, о 19.00 за київським часом у Брюсселі відбудеться саміт лідерів єврозони, на якому будуть розглядатися жорсткі і складні питання (грецька фінансова гнучкість, грошова ліквідність, управління величезним зовнішнім боргом Греції тощо). Залишається багато роботи. Причому для обох сторін. Європейські лідери повинні зрозуміти, що грецький народ дійшов до своєї межі. Виживання стало надзвичайно важливим питанням для нього.
З іншого боку, Греція повинна увійти у новий раунд переговорів з кращою командою переговірників, які будуть краще пристосовані до багатостороннього вирішення кризи і, сподіваюся, матимуть більше розуміння зі сторони наших кредиторів та партнерів. Греція повинна залишитися в єврозоні, і, звичайно, в ЄС та НАТО.
— Чи повинен Брюссель після всього цього сідати за стіл переговорів з Ципрасом?
— Я впевнений, що Ципрас відновить і розширить переговори з іншими європейськими політичними лідерами, особливо з французьким президентом і німецьким канцлером. Поточна атмосфера ще не є хорошою. Тому важливо отримати життєздатне, сміливе і справедливе рішення в рамках єврозони. Також важливим є ліквідація жахливих наслідків гуманітарної кризи в Греції, яка триває.
Уже найближчим часом повинні відбутися серйозні розмови та відкриті раунди переговорів щодо важкої проблеми нежиттєздатного і жорстокого боргу. Зокрема щодо того, як без драматичних подій скоро відкрити банки і знову нормалізувати їх роботу.
— Чи існує тепер після цього несподіваного референдуму місце для компромісу між Брюсселем та Афінами?
— Так, надзвичайні труднощі з політичними, фінансовими та соціальними наслідками існують та ускладнюють вирішення глибоко вкорінених проблем. Усе буде нелегко владнати. А компроміс навіть протягом останніх годин потрібен і повинен з’явитися. Інший шлях — дефолт і банкрутство країни слід уникати усіма засобами. Політична сміливість, далекоглядність і правильне розуміння — це ключові параметри для сприйнятного обома сторонами результату.
— І які уроки після всього цього мають засвоїти обидві сторони: Брюссель і Афіни та Європа в цілому?
— Уже зараз грецьку економіку та повсякденне життя спіткали болісні наслідки, зокрема у соціальній сфері. Протягом майже 5 років це було викликом для звичайних греків та їхніх основних принципів життя.
Треба вивчити помилки з останніх невдалих переговорів, щоб уникнути їх у подальшому. Терпіння людей уже вичерпано. Час діяти. Настав час для нових думок і більшого професіоналізму на майбутніх переговорах. Греція повинна залишатися відданою Європі, а ЄС повинен бути готовим допомогти країні, в якій сталася фінансова кровотеча. Греція — член західної цивілізації. Її сьогодення і майбутнє залишається в «Спільноті європейських народів». Більше розуміння з боку європейських столиць стане ключовим чинником для відновлення в найближчі роки. Тому давайте разом працювати над зближенням спільної безпеки в рамках Спільного європейського дому від Атлантики до України і від Арктики до Східного Середземномор’я.
«РОСІЯНИ БУДУТЬ НАМАГАТИСЯ ГРАТИ В ЦЮ ГРУ»
Олександр СУШКО, директор Інституту євроатлантичного співробітництва (Київ):
— Хоча результати референдуму й виглядають як успіх Ципраса, але оскільки це не тягне жодного позитивного рішення, то в перспективі це призведе до занепаду СІРІЗИ. Інша справа — яка ціна буде для самої Греції: наскільки впадуть соціальні стандарти?
«Агенти» Росії — люди, які підіграють Кремлю на сьогоднішній день, не можуть запропонувати якесь рішення, яке би витягло ситуацію з кризи. Це — перша ситуація в історії Європи, коли «друзі» Путіна приходять до влади і ми бачимо, що вони не можуть розв’язати тих проблем, завдяки яким вони прийшли. Утім, ця ситуація не створює подальших підстав для посилення цієї течії (проросійських симпатій. — Ред.).
Росіяни будуть намагатися грати в цю гру (щоб похитнути солідарність ЄС. — Ред.). Однак європейська єдність складається з багатьох чинників. Нинішня ситуація веде до подальшої маргіналізації ролі Греції в ЄС.
Ципрас вже спробував маневрувати геополітичними засобами, однак з російського боку йому дали зрозуміти, що не будуть за це платити. По-перше, — це не той рахунок, який Росія може сплатити. А по-друге, в Москві не хочуть платити, бо розуміють, наскільки це несерйозно.
«ГРЕЦЬКИЙ НАРОД ЗАХОПЛЮЄТЬСЯ МІФОМ, НІБИ РОСІЯ Є «ДРУЖНЬОЮ ДЕРЖАВОЮ»
Гіоргос ПАВЛОПУЛОС, редактор міжнародних новин, Naftemporiki/naftemporiki.gr — P.ATHANASIADES & CO S.A., Афіни:
— Греція сказала «ні» і єдина Європа опинилася під загрозою. Після референдуму газетні заголовки сповнені запитань: «Що тепер робитиме ЄС?»; «Чи буде Брюссель вести переговори з Ципрасом?»; «Чому навчаться обидві сторони після такого результату?» «Чи компроміс між Брюсселем і Афінами можливий?».
Так, Брюссель цілком може висловити бажання продовжити переговори з Ципрасом, бо керівництво ЄС не хоче брати на себе відповідальність за вихід країни із єврозони. Але сам Ципрас тепер опинився у пастці між однозначним волевиявленням народу та економічною реальністю. Я уявляю, яким чином Ципрас може отримати вигіднішу угоду в рамках єврозони, враховуючи дискредитацію грецьких банків після їх закриття та занурення грецької економіки в рецесію. Ці фактори означають, що Греція повинна вжити додаткових заходів, аби залатати дірки, створені політичною кризою внаслідок референдуму. Але люди, які голосували «ні», будуть реагувати — цілком можливо, застосовуючи насильство — якщо Ципрас запропонує угоду, що піде врозріз до популярного «ні заходам жорсткої економії». У будь-якому разі, перспективи Греції та її економіки не видаються оптимістичними. Та не виключено, що буде досягнуто й компромісу — в основному, через політичні причини.
Грецький уряд буде надалі вести переговори у Брюсселі, та ніхто не може бути впевнений, що він готовий на поступки, необхідні для компромісу із кредиторами. Схоже, ЄС не хоче власноруч виводити Грецію з зони єдиної валюти, але він може не заважати цьому процесу, не підтримуючи ліквідність, необхідну для функціонування банків і дозволяючи Греції друкувати власну національну валюту.
Дуже сильними, на жаль, є й проросійській позиції Греції: не тільки серед ліворадикальних, націоналістичних і вкрай правих — а й навіть серед так званих проєвропейських партій. Грецький народ захоплюється міфом, ніби Росія є «дружньою державою» завдяки спільній релігії, і вважає Путіна «героєм» антизахідного опору. Греків не турбують спроби Росії підірвати Європейський проект. Насправді, переважна більшість радіє, що Путін атакує «неоліберальний» ЄС.
