«Iзоляція» Надії
Марк ФЕЙГІН — про те, як Росія влаштовує судилище над українською льотчицею![](/sites/default/files/main/articles/28072015/3savchenko.jpg)
Майже тиждень з українською льотчицею Надією Савченко, яка утримується в Росії, не було ніякого зв’язку. Днями українка «знайшлася» в слідчому ізоляторі №3 міста Новочеркаськ (Ростовська область). Про це повідомила уповноважений із прав людини РФ Елла Памфілова.
30 липня, в місті Донецьку Ростовської області почнуться попередні слухання у справі Надії Савченко. Нагадаємо, українську льотчицю, народного депутата Савченко затримали минулого літа на Донбасі, після чого переправили до Росії. Її звинувачують у вбивстві двох російських журналістів і «незаконному» перетині кордону РФ.
«День» звернувся до одного з адвокатів Надії Савченко Марка Фейгіна з проханням прокоментувати етапування українки до СІЗО Новочеркаська:
— Новочеркаськ — це майже 150 км і, щонайменше, дві години їзди до Донецького міського суду. Тому етапування Надії до Новочеркаська — безумовно, ізоляція.
Враховуючи те, що попереднє слухання розпочнеться об 11.00, Надію вивозитимуть близько 07.00 ранку. Етапування — це особлива процедура. Фактично Надія перебуватиме півдня в дорозі.
Рішення ізолювати Надію — ангажована позиція суду і звинувачення, системи ФСВП, які вирішили її таким чином обмежити, щоб вона не могла робити заяви, передавати свої листи.
Це також спроба того, щоб адвокати не мали надійного і конфіденційного зв’язку з нею, який гарантовано Кримінально-процесуальним кодексом РФ. Нам теж їхати до Надії з Донецька дві години. Коли ми до неї приїдемо, треба буде зайняти чергу в СІЗО. Крім того, це навіть не сам Ростов, а Ростовська область, де я ніколи не був і не знаю, які там порядки, система і як працює спецчастина. В будь-якому разі, це дуже ускладнить роботу захисту.
Сам по собі вибір суду в Донецьку Ростовської області не просто викликає сумніви. За очевидної фабрикації цієї справи створюється відчуття, що це її хочуть подалі відгородити від Москви, спостерігачів, ЗМІ, міжнародної громадськості, родичів Надії й українських дипломатів, які надають Надії консульську підтримку.
— Як можна і чи реально подолати цю ізоляцію?
— Я вважаю, що абсолютно нереально. Проте захист Надії зробить усе, що в його силах. На слуханнях ми заявимо клопотання про перенесення підсудності до Москви. Ми також займаємося й оскарженням рішення генпрокуратури і вимагатимемо, щоб Надію перевезли, не порушуючи її прав як іноземного громадянина, в СІЗО міста Шахти. Від нього 30 хвилин їзди до Донецька.
Ми також клопотатимемо про забезпечення більш зручного спілкування з Надією. Знову ж таки, це не якісь дурощі або примха — це гарантовано нормами закону. Для підсудного важливо спілкуватися з захистом. До того ж Надію поки що не визнано винною. Вона лише людина, яку звинувачують.
Щоб подолати ізоляцію — треба продовжувати виступати із заявами українському МЗС, міжнародним делегаціям, — тому ж ПАРЕ, делегатом якого є Надія.