Про ініціативи Президента

Цьогорічна 70-та сесія Генеральної Асамблеї ООН запам’ятається багатьом виступами президентів США і РФ, які продемонстрували протилежне бачення вирішення світових проблем, зокрема сирійської кризи та російської агресії на Донбасі. Про це «День» уже детально писав у матеріалах за попередні числа.

У цьому контексті світовими ЗМІ менше уваги приділялось виступам лідерам інших держав. Зрозуміло, що для українських читачів важливо, з якими ініціативами поїхала до Нью-Йорку українська делегація, і з якими результатами вона повернеться звідти.

І тут треба відзначити, що Президент України Петро Порошенко продемонстрував неабияку активність. Не рахуючи численні двосторонні зустрічі на полях Генасамблеї, він двічі виступив із трибуни ООН. Першого разу — у неділю ввечері на саміті з прийняття цілей сталого розвитку в рамках ГА ООН. А другого — у вівторок увечері на загальних дебатах 70-ї сесії ГА ООН. Крім того, у понеділок завдяки внеску України у миротворчу діяльність главі держави надали можливість виступити на саміті з питань миротворчості.

Серед трьох цих виступів Президента України по-справжньому програмним був його виступ у вівторок увечері. У своїй майже півгодинній промові, яка кілька разів переривалась оплесками, і яку не слухала російська делегація, Порошенко скористався можливістю, щоб насамперед розкритикувати російську агресію, а потім запропонувати низку ініціатив.

Він зокрема зазначив, як один із засновників ООН 1945 року Україна через 70 років стала жертвою агресії з боку «Російської Федерації, сусіда, колишнього стратегічного партнера, який легально зобов’язався підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України».

Порошенко назвав агресію проти України моральним тестом для всього цивілізованого світу і закликав переглянути право вето, яким користується Росія для блокування питань, що стосуються України, яка стала об’єктом російської агресії. «Зловживання правом вето, використання його як ліцензії на вбивство є абсолютно неприйнятним... Україна виступає за обмеження права вето», — наголосив Президент. За словами Президента України, створення міжнародних миротворчих сил, які б могли принести мир, стабілізувати ситуацію та зупиняти кровопролиття, також було зупинено саме через побоювання російського вето.

Він також звернувся до Генасамблеї із пропозицією рішуче засудити повномасштабні інформаційні війни і пропагандистські кампанії, а також обговорити шляхи протидії їм. За його словами, ООН варто також розпочати безстрокову міжнародну кампанію тиску на російську владу, щоб змусити її негайно звільнити всіх українських громадян, яких вона утримує в заручниках.

Однією з головних ініціатив Президента, оголошеної з трибуни ООН, є заснування Міжнародного дня пам’яті жертв тероризму. «Я дійсно вірю, що один з головних аспектів боротьби з тероризмом — це збереження пам’яті про жертви. І в зв’язку з цим я пропоную, щоб 70-та сесія Генеральної Асамблеї розглянула можливість заснування Міжнародного дня пам’яті жертв терористичних актів», — сказав він.

Інша його ініціатива — у квітні 2016 року провести спеціальне засідання Генасамблеї, присвячене тридцятій річниці Чорнобильської катастрофи.

«ПОРОШЕНКО ПЕРЕХОПИВ ІНІЦІАТИВУ Й РІЗКО РОЗКРИТИКУВАВ ПУТІНА І РОСІЮ ЗА ПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА»

Олександр МОТИЛЬ, професор політології Університету Рутгарс, США:

— Багато аналітиків очікували, що Путін оголосить великі нові російські ініціативи. Замість цього його промова повторила стандартні заїжджені заяви Кремля про відданість міжнародним нормам, відповідальність Заходу за всі біди світу і так далі. Його пропозиція щодо створення міжнародної антитерористичної коаліції не буде сприйнята Заходом, особливо зважаючи на його критику Заходу. У цьому сенсі Путін програв, оскільки він змарнував можливість продемонструвати конструктивний підхід і стати справжнім глобальним гравцем. Зрештою саме Росія перебуває в міжнародній ізоляції. Замість того щоб триматися як світовий державний діяч, Путін поводився як скиглій і невдаха.

Виступ Обами був чудовим. Він повторив свої традиційні погляди, що ідеали повинні формувати міжнародну політику, критикуючи Путіна практично з кожного важливого пункту і водночас наголошуючи на відданості США Україні. Очевидно, що Обама не налаштований співпрацювати з Путіним і допомагати йому перестати бути невдахою.

Порошенко перехопив ініціативу і різко розкритикував Путіна і Росію за порушення міжнародного права, агресивну поведінку щодо своїх сусідів, сприяння тероризму тощо. Він виступив добре, представивши Україну потерпілою жертвою, а Росію агресивним катом. Він говорив як переможець.

«ТРЕБА ДУМАТИ НАД ТИМ, ЯК ПЕРЕВЕСТИ ПРАВИЛЬНІ РОЗМОВИ ПРО БОРОТЬБУ З ГЛОБАЛЬНИМ ЗЛОМ У ПРАКТИЧНІ ФОРМИ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ, Київ:

— Виступ Президента був чітким і розставив крапки над «і», щонайменше з питання, яке для нас є надзвичайно гарячим, а саме російська агресія. Все було названо чітко. І дуже важливо, що саме у такій формі ця інформація донесена до представників світової спільноти. Цей виступ був надзвичайно своєчасним. І на мою думку, він допоможе нам у тому, щоб світ краще розумів, що ж насправді робить Росія і до якого цинізму опустився постійний член Ради Безпеки ООН — Російська Федерація.

Що може бути результатом усіх виступів Президента в ООН? Тут треба зазначити, що Генасамблея ООН продукує резолюції. Їх часто критикують за те, що вони не обов’язкового характеру і лише беруться до відома. Це справді так, і, з одного боку, це негатив у діяльності ГА ООН, а з другого, треба брати до уваги, що світова спільнота звертає увагу на ті чи інші теми, які виникають.

Якщо буде реалізовано пропозиції, що звучали у виступі Президента Порошенка, то, вважаю, це буде теж дуже позитивним наслідком його перебування в Нью-Йорку. Насамперед йдеться про глобальну загрозу тероризму, і тут справді треба думати над тим, як перевести правильні розмови про боротьбу з глобальним злом у практичні форми.

Дуже правильно, що Президент запропонував увічнити пам’ять жертв тероризму. Це щоразу звертатиме увагу світової громадськості до цієї ганебної форми сучасної гібридної війни і активізовуватиме цю громадськість на вироблення якихось практичних дій.

Також добре, що Президент наголосив на важливості теми глобальної загрози екологічного характеру. Якщо всі ми разом не схаменемося, то ця тема незабаром стане пріоритетною для всіх, бо буде поставлено під питання перспективу виживання людства.

Дуже важливою є порушена главою української держави тема реформування Ради Безпеки ООН. Тут необхідно, щоб ми нарешті перейшли від правильних закликів до бодай якихось конкретних дій. Усі ми розуміємо, що це надзвичайно складно. Але сьогодні справді ганебна політика Росії підштовхує світ до прийняття якихось перших рішень. Дуже добре Франція за підтримки Мексики, а тепер ще за підтримки більше ста країн-членів ООН, вимагає реформувати РБ ООН в одній з її ключових функцій, а саме у праві постійних членів накладати вето на ті чи інші рішення. Попереду, безумовно, дуже довгий шлях і дуже складна боротьба, бо поки що не видно єдності постійних членів з цього питання. Але дуже важливо, що країни починають розуміти, і тут правильно сказав Порошенко, що це не може бути індульгенцією для злочинів і вбивств.

Про заяву Президента щодо залучення миротворчих сил ООН. Тут все впирається в політичну волю тих самих членів РБ ООН. Адже без їхньої згоди таке рішення не може бути прийнято. І ми знову повертаємось до теми реформування Радбезу як ключового органу ООН. А це одне з найнагальніших питань світової політики, бо інакше ООН практично підведе риску під своєю діяльністю. Ніхто не віритиме в структуру, яка не вживає дієвих заходів і не виконує положення власного статуту. Через небажання деяких країн цей статут перетворюється на фікцію. Тому зараз або ООН, справді, почне сама реформуватися, або невдовзі перетвориться в щось подібне до Ліги Націй.

Про виступ Президента англійською мовою. У цій ситуації важливо прямо і безпосередньо, навіть інтонаціями, доносити те, що ти хочеш сказати. Будь-який переклад завжди гірший від оригіналу. Уже доведений століттями факт, що дуже часто, зокрема в ООН, не буває дуже чіткого дотримання оригіналу, хоча за цим усі слідкують.

Тому керівники держав та урядів, які прибувають на Генасамблею і які знають англійську чи французьку мову, діють абсолютно правильно, коли виголошують свої промови саме тими мовами, які є найбільш вживаними в практичній повсякденній діяльності ООН. І в цьому плані виступати англійською — це ще раз демонструвати, що Україна змінюється, що керівництво країни стає європейським, більш адекватним до того, що відбувається у світі.

Про виступ Путіна. Те, що ми почули в промові Путіна, можна назвати повторенням тих загальних речей, які, на превеликий жаль, не мають нічого спільного з реальністю. І, до речі, Президент Порошенко про це дуже чітко говорив у своєму виступі. Прикро, що для російської зовнішньої політики брехня і цинізм перетворились у константу. Вони лише міняють форму, а по суті залишаються наріжним каменем самої зовнішньої політики і того, як її подають. Це мене повертає до останнього десятиріччя колишнього Радянського Союзу, коли ми чули абсолютно те саме, коли на чорне говорили біле, коли збивали не малайзійський, а корейський лайнер, і писали про те, що літак полетів у бік моря. А всім було відомо, що його було збито. Єдине, чого я справді не розумію, чому з такою настирністю теперішнє російське керівництво веде країну до розвалу.

Про виступ Обами. Щонайменше, чіткості в позиції щодо України та Сирії було предостатньо. Акценти чіткі, зрозумілі навіть для тих, хто не займається зовнішньою політикою. Спосіб подачі інформації Обамою вигідно відрізнявся від того, що ми бачили під час виступу Путіна. Спілкування зі слухачами, а не бубоніння тексту, який іде під переклад і доволі погано сприймається.

Погляди на ключові виклики сучасності обох лідерів відрізнялися кардинально. У доповіді президента США справді була щира стурбованість, що є речі, які ми повинні вирішувати спільно, й були пропозиції та заклики подумати, як нам це зробити. А з боку президента РФ була підміна понять, коли лунали заклики до боротьби з тероризмом, у той час як країна сама є спонсором і організатором тероризму, яка є агресором і порушує всі норми міжнародного права.

Підсумовуючи, дуелі не вийшло, а вийшов черговий зовнішньополітичний пшик у виступі лідера Росії. Утім, я не вважаю, що там розраховували на те, що хтось із Заходу прореагує відповідним чином. Вони чудово розуміють, що Захід давно все бачить і оцінює так, як воно є. На мою думку, головним споживачем усього того, що було сказано Путіним у Нью-Йорку, залишалася російська внутрішня аудиторія, якій це подано як черговий шалений успіх російської дипломатії. А це ж та сама брехня.

Я б порадив російським дипломатам, перефразовуючи відому фразу Бориса Єльцина: «Прокинувся вранці, і подумай, що ти зробив для України», — «Прокинувшись, треба подумати, чи не варто вже припинити брехню».