Хто має заощаджувати?

Сьогодні близько 50% українців за оплату комунальних послуг віддають понад 10% сімейного бюджету. При цьому в Євросоюзі офіційно визнано, що в такому разі домогосподарства перебувають в енергетичній бідності. Це — дані Київського міжнародного інституту соціології, який провів дослідження щодо ставлення українців до необхідності економити природні ресурси («Ставлення населення України до енергозбереження»). Згідно з отриманими даними, понад 80% українців вважають, що нинішні тарифи — необ’єктивні, непрозорі й такі, що містять у собі корупційні схеми. Свою роль у споживанні енергоресурсів українці оцінюють теж необ’єктивно, дуже применшуючи її. А відповідальність за заходи зі збереження ресурсів перекладають на підприємства та державу. Так вважає 86% опитаних.

— З’ясувалося, що майже 80% громадян України вважають, що населення споживає невелику частку всіх енергоресурсів. Насправді житловий сектор забирає 40% всіх ресурсів, що значно більше, ніж в ЄС. Позитивом є те, що 92% опитаних відповіли, що в їхніх домогосподарствах вже прийнято економити: хтось відмовляється від ванни, хтось економить електроенергію, — говорить експерт із енергозбереження Національного екологічного центру України Анна Шумейко.

Фахівці зазначають, що дев’ять із десяти українців вважають, що впровадження енергоефективних технологій потребує дуже багато коштів. 63% переконані, що їм для цього не вистачить коштів. Тільки третина знає про державні програми підтримки. В них поки що бере участь лише 2% населення. Більшість людей зголосилися б на них, якби існувало співфінасування з органами місцевої влади. Утім, позитивні практики є досить популярними (відчутна ефективність), хоча й недостатніми.

— Сьогодні практично все населення Україні у своїх домогосподарствах впроваджує ті чи інші практики з енергоефективності. Насамперед йдеться про ті, котрі не потребують зусиль: зменшення споживання ресурсів (електроенергії, газу, води). Практики, які потребують інвестицій — заміна вікон, встановлення лічильників, автономного опалення, — практикують від 50 до 80%. Менш популярні — встановлення негазових бойлерів або котлів, зовнішнє утеплення будинків — практикує 20% громадян; ставлять регулятори на батареях — теж близько 20%. Тобто розуміння необхідності економити в людей існує, — говорить проектний координатор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Марія Коваль.

Результати дослідження разом із рекомендаціями соціологи та дослідники цієї теми надішлють у відповідні органи влади. Серед рекомендацій: системне інформування населення про можливості енергозбереження та про державні програми підтримки; налагодження доступної комунікації про послідовність, доцільність та ефективність тих чи інших заходів. Також, на думку директора представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні (який замовив дослідження) Штефана Мойзера, українці сьогодні потребують прозорості у встановленні тарифів.